Журналу «Всесвіт» – 95 років!

СУМСЬКА ОУНБ ВІДДІЛ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ
СУМСЬКА ОУНБ ВІДДІЛ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ 14 февраля 2020 в 10:23
Журналу «Всесвіт» – 95 років!

     Відділ періодичних видань Сумської ОУНБ продовжує ділитися з читачами найцікавішим з літературно-мистецьких журналів. Сьогодні це славетний україномовний журнал іноземного письменства «Всесвіт».

У цьому році унікальна подія – «Всесвіт» святкує 95-річчя від дня
свого народження!
Сумська ОУНБ вітає вас!
Бажає щасливої долі, неперевершених перекладачів і відданих
читачів!

     Найдавніше й найповажніше в Україні незалежне літературно-мистецьке та громадсько-політичне видання почало своє існування 15 січня 1925 року в Харкові. Фундатором і першим головним редактором часопису став знаний письменник та громадський діяч Василь Еллан-Блакитний. Його помічниками були "українські творці новітньої культури світового рівня"[1]: Микола Хвильовий – літературний редактор та Олександр Довженко – художній редактор, без участі яких журнал не досяг би певних висот.


     З 1931року тонкий ілюстрований великоформатний «Всесвіт», наклад якого сягав понад 3 млн річних примірників, стає улюбленцем українців. На його сторінках друкувалися «нариси й фотоматеріали з усіх країн, твори українських та іноземних авторів, новини політики, економіки, географії, культури тощо»[2]. Слушно, що навіть за радянських часів, коли цензура носила тотальний характер, часопису вдавалося надрукувати деякі твори про життя суспільства розвинених країн Заходу, наявність демократичних поглядів іноземних громадян та поваги до їх прав…

     За період свого існування «Всесвіт» пережив і трагічні миті… "У жовтні 1934-го року через політичні обставини двотижневик було закрито, а більшу частину працівників репресовано"[3].

     Втім, через 24 роки часопис відновив свою роботу у Києві 1958 року, став «товстим» та авторитетним щомісячником. «Універсальний ілюстрований журнал» перетворився в часопис перекладів і повністю присвячувався тільки іноземній літературі.

     «Журнал зібрав навколо себе всі перекладацькі сили в Україні, розпочав широку публікацію творів письменників «країн народної демократії» та Заходу»[2]. Плідно співпрацювали з часописом такі метри художнього перекладу, як Микола Лукаш, Григорій Кочур, Анатоль Перепадя та гроно інших талановитих перекладачів, які своєю майстерністю надавали мові художніх творів яскравості, барвистості, емоційної насиченості.

     З ініціативи Олега Микитенка в 1989 р. була заснована літературна премія журналу «Всесвіт» «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») ім. Миколи Лукаша. Лауреатами цієї поважної премії на 2016 рік стали 28 кращих перекладачів та перекладознавців.

     До 1989 року була прибрана політична цензура, а із здобуттям Україною незалежності впала «залізна завіса». Нарешті! «Всесвіт» зміг надрукувати публікації раніше заборонених творів. Українці з великим задоволення долучилися до пізнання культурних надбань народів світу.
«У 1990 році наклад часопису сягнув свого піку – 76 115 примірників місячного тиражу»[2].

Головні редактори:

• Василь Блакитний (1925)
• Євген Касьяненко (початок 30-х) – репресований
• Ф. Таран (–1934) – репресований
• Олексій Полторацький (1958–1970)
• Дмитро Павличко (1971–1978)
• Віталій Коротич (1978–1986)
• Олег Микитенко (1986–2007)
• Юрій Микитенко (2007–2012)
• Дмитро Дроздовський (з 2012)

     Треба зазначити, що кожен із головних редакторів "вчасно вніс  неоціненний вклад в духовну скарбницю" «Всесвіту» і значно розширив коло публікацій світової літератури в Україні та сприяв підвищенню художнього рівня перекладів, що закріпило за ним статус лідера. А з приходом інтелектуала-літературознавця, критика, перекладача, прозаїка і поета Дмитра Дроздовського "посилилась наукова складова контенту видання, зокрема міжнародно-наукова"[2].

     За часи своєї діяльності станом на 2015 рік журнал надрукував твори близько 5000 авторів зі 110 країн світу, в перекладі з 83-х мов. Надруковані творіння орієнтовно 60-ти лауреатів Нобелівської премії. Тут і поетичні твори, і драматичні, романи, повісті, оповідання, новели, легенди та інші писання прозових жанрів. Всі вони употужнюють духовний, освітній та культурний рівень українців і допомагають вийти на більш високий щабель суспільного розвитку нації. А хто ж не пишається інтелектуальним скарбом своєї країни?

     Нині часопис переживає не найкращі часи, перед виданням стоїть проблема вибору: бути чи не бути «Всесвіту» – улюбленцю української читацької аудиторії. Його наклад на кінець 2019 року в середньому складає 1005 примірників місячного тиражу. Журнал тримається на ентузіазмі працівників. З Україною в серці вони продовжують свою роботу...

     Шановні українці! Ризик втрати часопису дуже великий. В єдності наша сила! Разом подолаємо всі негаразди! Передплатимо «Всесвіт», який «давно став українським явищем культури, національним символом»! [2]

                       "Всесвіт" нашої книгозбірні чекає на вас!

Використані джерела та ресурси:

[1]  Вежбовська Л. Постріл у самого себе. Містерія Миколи Хвильового [Електронний ресурс] // Історична правда : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу:
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/8/123335/ (дата звернення 05.02.2020). – Назва з екрана.

[2] «Всесвіт» : незалежний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал. – 1995. – №1 ; 2000. – №1-2 ; 2015. – №1-2.

[3] «Всесвіт»: (журнал) [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB)   (дата звернення 05.02.2020). – Назва з екрана.

Катерина Близнякова, бібліотекар
Сумська ОУНБ


 
28
Комментариев
0
Просмотров
4159
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.