Чотири головні юридичні ознаки роблять людину винною у вчиненому суспільно небезпечному діянні: об’єкт, суб’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторони. Лише їх поєднання дає можливість винести рішення, котре стане законним підґрунтям для застосування покарання або ж звільнення від нього. Відсутність бодай однієї частини складу злочину є підставою для перегляду справи та пошуку нових доказів.

Стаття 40 Кримінального кодексу України розглядає кожен злочин через призму фізичного примусу, тобто, коли в особи не має добровільного наміру порушувати закон, а вчинити це її змушують певні обставини. Відповідно до цієї норми такими факторами є застосування фізичної сили, завдання ударів, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо.

Тож громадяни, котрі вимушено завдали шкоди суспільним інтересам, внаслідок протиправних дій щодо них, звільняються від покарання. Головною умовою має бути непереборність фізичного примусу, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю).