-
Шукакємо фахівців у бібліотеку
24.10.24 08:42 -
Шукакємо фахівців у бібліотеку
24.10.24 08:42 -
БЕЗБАР’ЄРНИЙ СЛОВНИК: ДИТИНА-СИРОТА
23.10.24 09:28 -
48
18.10.24 17:26 -
Зоряне небо
14.10.24 14:52 -
В тамбуре
13.10.24 22:47 -
Як дбаєш те і маєш
10.10.24 12:50 -
Ми - сірий натовп?
08.10.24 07:08 -
ТЕАТР У БІБЛІОТЕЦІ
07.10.24 16:00
Записи
Незабаром весна.
Горобчики й синички
Вже їстоньки хотять,
Тому до годівнички
Так весело спішать.
По черзі смичуть сало,
І радісні...
12 февраля 2012 в 14:14
С юнних лєт
Счастья нєт .
Із самого дєтства нє єл я каклєт,
Тому що в родітелей дєнєг нет.
Одін того раз біл хароший обєд,
Когда унєзапно...
12 февраля 2012 в 13:28
Світлій памяті мами
24 серпня померла мати. У деяких людей є відчуття наближення горя. Мені ж Бог не дав такого . Це був...
12 февраля 2012 в 13:13
Сільський музикант
Чим далі від мене спливає дитинство, тим частіше воно приходить у сни. Ось і знову наснилося рідне село...
12 февраля 2012 в 12:50
Мелодія української ночі
Село Данаєць розкинулось на високих пагорбах, потопає в яблуневих садах, а неподалік загубився в...
12 февраля 2012 в 12:33
Юрасик.
Помер дід Ігнатенко, якого в селі звали дитячим іменем Юрасик. Його хата стояла осторонь від інших, неначе хотіла...
12 февраля 2012 в 12:30
Ранок панянки, або „Жизнь Любочки”
Купол небесної блакиті накрив місто Київ. Сонце хлюпнуло золотим промінням...
12 февраля 2012 в 12:26
Подарунок дядька Василя
У Сутиски увірвалась осінь, і ті, хто переселився до міста, приїхали в рідне село, щоб зібрати...
12 февраля 2012 в 12:22
Ніжна мелодія золотої осені
Осінній туманний ранок. Поспішаю до автобуса. Знайомий двірник-односелець наполегливо проганяє...
12 февраля 2012 в 12:17
Однокласники
Знову невидима рука схопила моє серце й понесла мене в рідне село на зустріч однокласників. А от і школа....
12 февраля 2012 в 12:12
Кожному своє
Місто почало приміряти осіннє вбрання. Кленові листочки, дочекався волі, танцювали в повітрі. Сонячний день...
12 февраля 2012 в 12:08
Зрада
Скрипнули двері – всі завмерли. Ніхто не міг сказати й слова. Раптом закричала сестра: «Іван повернувся!...
12 февраля 2012 в 12:05
Дощ розлуки
Наступного дня мати лежала серед подвір’я в труні, яка вмістила в себе все її життя, всі мрії, радощі,...
12 февраля 2012 в 11:59
Давай, братику, вип’ємо…
Часто в пам’яті спливає минуле. Пригадався сонячний день 9 травня 1995 року...
12 февраля 2012 в 11:54
Перший бій
Автобус уповільнив біг, бо з вишневої хурделиці садків виринуло село Сутиски. Перелякані кури кинулись...
12 февраля 2012 в 11:51
Зустріч
Життя як є ...
12 февраля 2012 в 11:47
Сонце нового дня
Швидко стемніло. Пішов дощ. Великі краплі барабанили по металевому даху. Микола, не роздягаючись, ліг на диван...
12 февраля 2012 в 11:44
Порушена клятва
Знов рідне село розкрило для мене свої обійми. Коли ж ступив на знайому стежку, якою сорок років тому,...
12 февраля 2012 в 11:39
Дід Семен і баба Катерина
Наснилось рідне село. На пасіці сидить сусід Семен Федорович Цигикал. Вишнева завірюха кружляє над його...
12 февраля 2012 в 11:35
Злодій
Завтра понеділок. Більшість жителів міста раніше лягатимуть спати. Це сприятливий час для здійснення моєї мрії. Чи...
12 февраля 2012 в 11:30
Борги наші
Спекотне літо. Старенький автобус везе мене в рідне село. Вдалині танцює марево. Корови не помічають, що я...
12 февраля 2012 в 11:22
Наші втрати
Холодний осінній ранок. Туман заволодів містом, а в моїй душі – травень, бо їду на зустріч однокурсників....
12 февраля 2012 в 11:12
Вороги.
Знову рідне село Сутиски розкрило до мене свої обійми. Коли ж ступив на знайому стежку, якою сорок років тому,...
12 февраля 2012 в 11:03
Недовге щастя Ломаки Валі
(новела)
Сутінки спускались над гаєм, за Сумським педінститутом ім.. Макаренка. Понад берегом в’ється...
12 февраля 2012 в 10:59
Розділ ІІІ.
Що заважає нам бути щасливими ?
1. Відчуття жалю до себе . Хтось некрасивий , хтось живе в селі , когось покинув...
12 февраля 2012 в 10:53
Поштар Гришаня.
З усіх поштарів села Сутисок – найкращий – Гришаня . Раніше поштар підійде до двору , всуне...
12 февраля 2012 в 10:44
Залізні штани.
Зі свого дитинства найчастіше я згадую діда Степана, корову Марту, ворогів – кота Муню, який мене...
12 февраля 2012 в 10:37
Сільський філософ
Літній ранок. Приснилось, наче дядько Василь катае мене на тракторі , але ми не їдемо по землі , а...
12 февраля 2012 в 10:30
Я продовжую писати роман про наш інститут. Розділ ХХІ присвячено Гризуну і Вертію.
Розділ ХХІ
Холодна осінь...
12 февраля 2012 в 09:54
«Один день Анатолія Івановича»
…Пані Любочко та Вовчику. Катєгоріческі прівєтствую вас, Мирослава...
12 февраля 2012 в 09:51