Незабаром Новий рік. Мама, тато і першокласник Сергійко приїхали відсвяткувати його до дідуся Саші та бабусі Каті. Адже зараз – канікули…
І Сергійко, звичайно, дуже радів цим відвідинам.
Зазвичай, він прокидається рано – треба ж до школи бігти. А сьогодні:
– Уставай, онучку, вставай, – легенько скубить дідусь Саша онука за біленький чубчик. – Бо ж Новий рік проспиш і Діда Мороза із Снігуронькою не побачиш.
Хлопчина закліпав сонними оченятами, роздумуючи над словами дідуся, а потім схопився на ноги – і до вікна.
Хотів було пересвідчитися, що Дід Мороз не обминув їхню хатину. Всі дружно засміялися, а бабуся Катя промовила:
– Новий рік – завтра, а сьогодні з дідусем підете до лісу по ялинку…А ввечері ми її прикрасимо…
Скрипів під ногами м’якенький cніжок, вигравав барвистими веселками під сонцем.
Весело щебетали синички, перегукуючись з набундюченими горобцями – хвастунцями, перестрибували з гілки на гілку, пританцьовували й співали тільки їм розбірливих пісень.
– Дідуню, а пташкам не холодно босими ніжками по снігу стрибати?
Дідусь Саша посміхнувся і відповів:
– Звикли вони вже до холоду. От і не мерзнуть у них ніжки…
…Ліс стояв у якійсь мрійливій задумі, можливо, також готувався до зустрічі свята. І Сергійкові тут все видавалося і казковим, і святковим – ялинки, сосни, а на узбіччі – клени, а за ними – берізки…
– А ось і ялинка, яку нам дозволено зрубати на свято…
Вони вийшли на невеличку галявину, зупинилися перед невисоким деревцем, яке пахло живицею і свіжістю. Ялинка дуже сподобалася Сергійкові, але йому її чомусь …шкода.
– Дідусю, а може не треба?
– Що не треба!? – не розуміє той, про що каже онук.
– Не потрібно її рубати, нехай росте…
– То, може, іншу? – примружує хитрувато очі дідусь Саша.
– Й іншу не потрібно рубати, – заперечливо хитає головою онук. – Сходимо до крамниці та й купимо штучну ялинку, – підсумовує Сергійко.
Узяв на руки онука дід Сашко, легенько притиснув до своїх холодних щік такі ж холодні щічки Сергійка.
– Ти – справжній природолюб, – каже щиро. – Звичайно, в магазині ми купимо штучну ялинку. А цю під вечір тут вберемо…Нехай радіють лісні мешканці Новому року…
– Ой, як цікаво буде! – зрадів на таку пропозицію Сергійко…
Цікаві матеріали читайте на сайті http:/ivanzhytnyk.com