Губернаторське слово і партійний карман
Написати даний матеріал мене змусив дивний факт. В попередній статті я написав про сварки в команді Януковича. Останній тренд таких сварок полягає в тому, що фінансові потоки вимивання національного багатства ( вірніше його залишків ) спрямовують вже не в кишені новітніх «любих друзів» а безпосередньо в сім’ю межигірського хапуги.
Фактом є те що українські податківці в рамках операції по перенаправленню бабла в кармани, що ближче до тіла гаранта порушили низку справ проти структур Юри «Єнакієвського». Юрій Іванющенко-(«Єнакієвський») один з тих на кого покладалася місія по наповненню цих карманів про що по вертикалі була видана окрема цидулка. А на маржу він жив, але очевидно – “не доложив”. Через те його трамбують зараз по повній.
Суть афери в тому що в Україну для потреб «Нафтогаза» і його дочок масово ввозилися бурильні труби китайського виробництва по завищеним цінам. А може навіть і не ввозилися взагалі.
І тут стоп. А як же завод Фрунзе? Він єдиний в Україні хто виробляє бурильні труби. А якже передвибочі (і не тільки) обіцянки обласного смотрітєля межигірського хапуги? Я точно пам’ятаю як наші посадовці гарантували державні замовлення для місцевого виробника. Цитую слова – обіцянки першого посадовця області: «Ваше предприятие тоже не обошла подобная разрушительная политика. На изготовление компрессоров, которые производит завод, правительство подписало контракт с японцами. Оно не обратило внимание на объединение им. Фрунзе и не предложило: давайте мы вам дадим крупный заказ, дадим предприятию возможность развиваться! Вы сами можете видеть, кто сегодня работает на Украину, а кто против страны и ее граждан».
Це було перед виборами. Одразу після них було таке: «Мы взяли на себя обязательства обеспечить участие “СНВО имени Фрунзе” в тендерах, которые проводятся на территории нашей страны для обеспечения госзаказами сумских машиностроителей”.
Даний факт вказує на справжнє місце сумського губернатора в побудованій Януковичем корупційні ієрархії. Поки наші чиновники витрачають купу робочого часу на з’ясування чому в СІЛЬПО немає недригайлівських макарон і сумської горілки – величезні замовлення на десятки мільйонів гривень проходять мимо підприємств регіону. І жодні передвиборчі обіцянки цей процес не зупинять.
Що робити?
Карфаген має бути зруйнований.
Фактом є те що українські податківці в рамках операції по перенаправленню бабла в кармани, що ближче до тіла гаранта порушили низку справ проти структур Юри «Єнакієвського». Юрій Іванющенко-(«Єнакієвський») один з тих на кого покладалася місія по наповненню цих карманів про що по вертикалі була видана окрема цидулка. А на маржу він жив, але очевидно – “не доложив”. Через те його трамбують зараз по повній.
Суть афери в тому що в Україну для потреб «Нафтогаза» і його дочок масово ввозилися бурильні труби китайського виробництва по завищеним цінам. А може навіть і не ввозилися взагалі.
І тут стоп. А як же завод Фрунзе? Він єдиний в Україні хто виробляє бурильні труби. А якже передвибочі (і не тільки) обіцянки обласного смотрітєля межигірського хапуги? Я точно пам’ятаю як наші посадовці гарантували державні замовлення для місцевого виробника. Цитую слова – обіцянки першого посадовця області: «Ваше предприятие тоже не обошла подобная разрушительная политика. На изготовление компрессоров, которые производит завод, правительство подписало контракт с японцами. Оно не обратило внимание на объединение им. Фрунзе и не предложило: давайте мы вам дадим крупный заказ, дадим предприятию возможность развиваться! Вы сами можете видеть, кто сегодня работает на Украину, а кто против страны и ее граждан».
Це було перед виборами. Одразу після них було таке: «Мы взяли на себя обязательства обеспечить участие “СНВО имени Фрунзе” в тендерах, которые проводятся на территории нашей страны для обеспечения госзаказами сумских машиностроителей”.
Даний факт вказує на справжнє місце сумського губернатора в побудованій Януковичем корупційні ієрархії. Поки наші чиновники витрачають купу робочого часу на з’ясування чому в СІЛЬПО немає недригайлівських макарон і сумської горілки – величезні замовлення на десятки мільйонів гривень проходять мимо підприємств регіону. І жодні передвиборчі обіцянки цей процес не зупинять.
Що робити?
Карфаген має бути зруйнований.