Спотворення інформації не завжди несе негативний характер. Проте важливо ретельно обирати її джерело – наприклад, новини ООС АТО потрібно дізнаватися лише з перевірених джерел, таких, як Антикризовий медіа-центр.
Зокрема, деякі події можуть бути занадто важкими, тож інформацію про них необхідно переформулювати, перетворити таким чином, щоб вона не нашкодила психіці людини. Але перетворення фактів та спотворення інформації використовується також і для того, щоб було простіше управляти людиною, нав’язувати їй чужу волю, інший погляд на події, що позначається на суспільній свідомості в цілому.
Емоційний вплив на суспільну свідомість
ЗМІ використовують методи емоційного впливу на індивідів, оскільки саме емоції, внутрішній стан людини може бути порушено в більшій мірі при створенні бачення подій, що грають важливу роль у формуванні суспільної свідомості. До таких методів належать наступні:
- сенсаційність;
- медіа-залякування;
- медіа-насильство.
Кожен з цих методів має особливі риси та властивості, а також в цілому може значно вплинути на сприйняття новин читачами/глядачами. Головна мета їх застосування – “вимкнути” критичне мислення тих, хто споживає контент, і змусити їх повірити в неправдиву новину чи похитнути психологічну рівновагу. Особливість методів полягає в їхній гнучкості й адаптованості до мінливих умов, а також в тому, що вони можуть існувати як автономно, так і в досить тісній взаємодії один з одним.
Вплив носить двоїстий характер: хтось дійсно змінює своє ставлення до світу, прагне до створення такої моделі поведінки, яка виключатиме жорстокість, насильство. Але є і ті, хто ніби надихається такою інформацією. Такі люди навпаки ще більше орієнтуються на прояв насильства і жорстокості стосовно навколишнього світу. Страждає не тільки їх власна психіка: в зоні ризику опиняються оточуючі.