Синій вечір

Синій вечір, тиха нічка… Десь шумить дзвінка ріка… Дівча ходить в травах ніжних… Щастя – щастячко шука…
***

Синій вечір впав на плечі,

На мої дівочі.

Запалали зорі в небі –

Зажурились очі.

Вечір вечір, не спіши –

Не лети в завію.

Я прошу тебе: лиши

Ти хоча б надію.

Синій вечір впав на річку,

Впав і окропився.

Заплела у коси квітку,

Щоб ти задивився.

Синій вечір впав на квіти,

Пелюстки зів’яли.

Пам’ятаєш, наче щастя,

Зорі ми збирали.

Синій вечір впав на роси,

Впав, причепурився.

Я тебе чекаю й досі,

Де ти забарився?

Синій вечір спав у вербах,

Спав він до світання.

Плаче, плаче моє серце:

Де ж моє кохання?

Вечір, вечір не спіши –

Не лети в завію.

Я прошу тебе : лиши

Ти хоча б надію.

Я прошу ти зачекай

На весну, на диво!

І заграє квітомай,

І мій прийде милий…