: ” Моя кавова осінь ” Тетяна Прус

Моя кавова осінь,
Підкажи , де ти є ?
Де поділася просідь,
Чому серце моє
Не пала, не згоряє
Там, де світить ліхтар,
Крила не розкриває,
Й не летить у здовж хмар ?
Не ховається десь аж,
Де згустився туман,
А вона тільки в межах,
Де застряг наш роман.
Моя кавова осінь,
Тебе вип’ю  зповна,
Розплету довгі коси,
Та що вдієш – зима.
Заблукала між нею
І мене, не знайти,
Я, там десь ,  де лілеї,
Де були я і ти.