1910 р. ГЛУХІВ. (музей, бібліотеки). (мова оригіналу).

Город ГЛУХІВ (на чернігівщині). Наш город за останні 10-12 літ не аби як піднявся. З того часу як через Глухів пройшла колія залізної дороги, Глухів став оживати. Стала ширитись торгівля, а разом з нею з’явилось і благоустройство. Тепер скрізь вимощують вулиці, з’явились ліхтарі. Взагалі Глухів виглядає не аби яким повітовим містом, особливо влітку. Раніше був у нас один “Общественний банк” – тепер вже чотири: “Международний”, “Комерческий”, “Соєдіненний” і “Дрібного кредиту” – при Земській управі. Стала ширитись “Просвіта”. Одкрились дві нові громадські школи. З дівочої прогімназії зробили гімназію. Одкрили дві професійні школи – ремісничу і садову. А оце недавно – кустарну, де роблять кошики. Для духовних потреб інтелігенції є громадська бібліотека, а для простого люду – безплатна бібліотека – читальня. Тільки треба зазначити дуже сумне з’явище: в цих бібліотеках заборонено учням брати книжки. Все здається добре, але нема української книгарні і про це конче потрібно подбати, бо український рух все збільшується, свідомість людності міста шириться. = У великому будинку, де міститься громадська бібліотека – історичний музей. Для нього виділена окрема світлиця. Вхід безплатний, та тільки мало хто про це знає. Навіть учні і ті не знають, що туди можна ходити дурно, а пани вчителі не дбають про знайомство учнів з музеєм. В музеї є де що дуже давнє – з часів доісторичних. Найбільший отділ – це український. Є багато речей з часів козацьких: зброя, хатнє збіжжя, портрети Гетманів – роботи старих часів, стародавня церковна утвар. Все що лежить по вітринах – під нумерами і в каталозі зазначено: яка річ, звідки, що вона з себе уявляє і для чого призначена.