Її перу належить декілька поетичних збірок: «Є задля чого жити», «Контрасти», «Між видихом і вдихом», «Сад (зриме і незриме)», «Пошепки і вголос».
Авторка зазначає, що є слова, які можна говорити тільки пошепки, а є такі, що їх треба мовити голосно. Не викричати ніжність. Юлія Бережко-Камінська тяжіє саме до поезії ніжності. Але життя вторгається в ліричний світ поетеси і змушує її душу відгукуватися, також на трагічні події, які відбуваються в нашій країні. Усе це відображено у книзі «Пошепки і вголос», яка номінована на здобуття Національної премії ім. Т.Г.Шевченка.