14 грудня багато років тому (Фото+Відео)
Іменинники – Філарет.
Головні події 14 грудня
• Король Польщі Стефан Баторій, 1575
• Підкорення Південного полюсу, 1911
• Зречення гетьмана Павла Скоропадського, 1918
1474 – Після смерті короля Кастілії Генріха IV почалась боротьба за трон між його звідною сестрою Ізабеллою та дочкою Іоанною. Конфлікт переріс у громадянську війну за участю Португалії і Франції, котра тривала до 1479 року і закінчилась перемогою арагонського короля Фердинанда II, чоловіка Ізабелли (з 1469 р.). Королівство Кастілія і Леон стали пов’язаними з Арагоном особистою унією, що заклало основи об’єднаня всієї Іспанії.
1575 – У Варшаві новим королем Польщі проголошений трансільванський князь Стефан Баторій. Його коронація відбулась 1 травня 1576 року, в той же день, коли Баторій одружився з Анною Ягеллонкою, дочкою колишнього польського короля Сигизмунда II.
Нова історія
1822 – У Вероні (Італія) закінчив свою двомісячну роботу останній конгрес Священного союзу, на якому було засуджено національно-визвольний рух у Греції, революцію в Іспанії і прийнято рішення про введення в Іспанію французьких військ для відновлення влади Бурбонів.
1854 – У Відні Франція і Великобританія підписали з Австрією договір, згідно з яким у випадку агресії Росії проти князівств Молдавія і Валахія Австрія повинна була надати їм військову допомогу.
1900 – На засіданні Фізичного товариства в Берліні німецький фізик Макс Планк виклав свою квантову теорію, основу сучасної квантової фізики, з допомогою котрої зумів пояснити ряд явищ, що не з находили тлумачення в класичній фізиці, наприклад, природу поглинання світла на атомному рівні. На основі теорії Планка Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Ервін Шредінгер і Поль Дірак розробили квантову механіку, математичний апарат квантової теорії, що розглядала енергію і як матерію і як хвилю, залежно від ряду поточних параметрів.
1902 – Між США і Гавайськими островами почато прокладання першого транстихоокеанського телеграфного кабелю: корабель, що тягнув кабель, вийшов із Сан-Франциско і прибув до Гонолулу 1 січня 1903 року; 3 січня було надіслано перше повідомлення через Тихий океан, а ще через два дні тихоокеанська телеграфна лінія стала експлуатуватись на регулярній основі.
1911 – 39-річний норвезький полярний дослідник Руальд Амундсен першим досягнув Південного полюсу Землі, на 35 днів випередивши англійця Роберта Скотта.
У 1905 році 33-річний норвезький моряк Руальд Амундсен здійснив мрію свого дитинства коли на яхті першим у світі обігнув Північну Америку Північно-Західним шляхом, після чого почав готуватись до підкорення Північного полюсу. Заручившись підтримкою Фрітьофа Нансена, який у 1893 – 96 роках здійснив 1041-денний дрейф від Таймиру до Землі Франца-Йосифа, але так і не досяг північної точки Землі, Амундсен позичив у нього легендарний корабель «Фрам», проте невдовзі відмовився від задуманого, коли у 1909 році стало відомо про підкорення Північного полюсу американцем Робертом Пірі.
У 1909 році Амундсен отримав фінансову підтримку від норвезького уряду та приватних спонсорів, за гроші яких переобладнав «Фрам», придбав їздових собак, 14 комплектів ескімоського хутряного одягу і 7 червня 1910 року відплив з Крістіанії (нині – Осло). 15 січня 1911 року «Фрам» досягнув узбережжя Китової бухти в Антарктиді, де Амундсен влаштував базу для подальшої експедиції, з якої кількома етапами заклав три проміжні склади із запасами провіанту та пального.
Перша спроба вирушити до Південного полюсу була здійснена 8 вересня 1911 року, проте завершилась невдало – через надзвичайний холод, який досягав -60°С, Амундсену довелось повернутись на базу і очікувати покращення погоди.
Наступну спробу було здійснено 20 жовтня 1911 року, коли температура зросла до -30°С, – в похід на 4 нартах відправилось п’ять чоловік, які 9 листопада досягли 83° південної широти й заклали ще один склад для зворотнього шляху. Досягнувши Полярного плато, в центрі якого знаходиться Південний полюс, довелось забити частину собак і у фінальний етап 550-кілометрової подорожі експедиція відправилась 18 листопада.
Долаючи в день по 15-30 кілометрів, 6 грудня полярники піднялись на висоту 3260 метрів над рівнем моря, де почались проблеми через кисневе голодання та штормові вітри. Однак, завдяки відносно теплій погоді, яка трималась на рівні -20°С, Руальд Амундсен, Хельмер Хансен, Сверре Хассель, Оскар Вістінг та Олаф Бьоланд першими в світі досягли Південного полюсу Землі 14 грудня 1911 року .
Сверре Хассель, Оскар Вістінг
на Південному полюсі, 16 грудня 1912 року
© Олаф Бьоланд
Щоб застрахувати своє досягнення, Амундсен з трьох напрямків оточив полюс прапорами, а в центрі розмістив палатку, в якій залишив вимпел «Фрама» і лист британцю Роберту Скотту, експедиція котрого саме в цей час здійснювала свою шосту спробу підкорити Південний полюс.
і Роберта Скотта (пунктирна,
хрестиком відмічена загибель його експедиції на зворотньому шляху)
© aerenlund.dk
В липні 1912 року Руальд Амундсен повернувся до Норвегії, де на його честь відбувся обід в королівському палаці, після якого він розпочав турне країнами Європи та Америки і написання книги.
Павло Скоропадський, нащадок гетьмана Івана Скоропадського (1708-12 рр.), народився 1873 року в Німеччині, після закінчення елітарного пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі деякий час проживав у Франції, а в роки Першої Світової війни почергово керував полком, дивізією і армійським корпусом, з яким улітку 1917 року став на захист Української Народної Республіки.
У квітні 1918 року при підтримці командування німецько-австрійських військ, котрі зайняли територію України в лютому 1918 року згідно з берестейськими домовленностями для протидії більшовицькій експансії в Україну і 28 квітня блокували роботу Центарльної Ради, Скоропадський, на той час голова Української Народної Громади – союзу землевласників і військових – на Хліборобському конгресі був обраний гетьманом України.
За короткий період часу Скоропадський, в руках якого була зосереджена вся верховна влада, зумів провести реформу адміністративно-територіального устрою, перевибори до місцевих органів самоврядування, провів кардинальну господарчу реформу. За гетьманату було запроваджено нову грошову одиницю (гривню), засновано низку українських банків, відремонтовано більшу частину залізничного полотна, реорганізовано і зміцнено флот, сформованно 60-тисячну регулярну армію, відкрито понад 150 українських гімназій, створено держуніверситети в Києві і Кам’янці-Подільському, засновано Державний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український театр опери і балету, Українську національну бібліотеку, Українську Академію Наук, утворено Українську автокефальну церкву. Гетьманат був визнаний рядом європейських держав, включаючи Російську Федерацію, до України було прилучено території з етнічним українським населенням, що за попередні століття відійшли до Росії, Білорусії та Польщі.
Восени 1918 року зовнішньополітичні орієнтири Павла Скоропадського круто змінились: листопадові революції в Австро-Угорщині та Німеччині спричинили крах його політичних партнерів, що підірвало основу стабільності гетьманської влади, і 14 листопада Скоропадський під тиском Англії, Франції, США та Італії оголосив про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. Наступного дня Директорія – нелегальне урядове формування, створене 13 листопада на таємних зборах опозиційного гетьману Українського Національного Союзу, – закликала до повстання проти Скоропадського, котре почалось 16 листопада виступом Січових стрільців у Білій Церкві.
Після ряду поразок урядових військ, втрати Харкова і Одеси, та початку облоги Києва, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення влади; 19 грудня Директорія на чолі з Володимиром Винниченком урочисто в’їхала до Києва і було відновлено Українську Народну Республіку.
голова Ради міністрів Української держави (з 24 жовтня)
Федір Лизогуб і гетьман Павло Скоропадський.
Посередині позаду –
перший глава уряду Української Держави (до 30 квітня)
Микола Сахно-Устимович
(убитий 14 грудня 1918 року під час антигетьманських виступів).
Київ, жовтень 1918 року
1918 – Втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.
1935 – Через похилий вік 85-літній Томаш Масарик, засновник чехословацької держави, пішов у відставку з поста президента Чехословаччини, котрий він обіймав з 7 листопада 1918 року. Його спадкоємцем став міністр закордонних справ Едуард Бенеш.
Новітня історія
1939 – У зв’язку з нападом на Фінляндію Радянський Сооюз виключений з Ліги Націй, міжнародної миротворчої організації, створеної в кінці Першої Світової війни. В 1933 році її добровільно залишили Німеччина та Японія, а в 1937 році – Італія.
1947 – Рада міністрів СРСР і ЦК КПРС прийняли постанову “Про проведення грошової реформи і відміну карток на промислові і продовольчі товари”; почався обмін грошових знаків в масштабі 10:1 з метою “підвищення купівельної спроможності карбованця”.
1947 – У Мадриді матчем «Реал» Мадрид — «Белененсеш» Лісабон, який закінчився рахунком 3-1, відкрито стадіон «Сантьяго Бернабеу», названого так на честь президента клубу. Стадіон був розрахований на 75 тисяч глядачів (27,5 тисяч сидячих і 47,5 тисяч стоячих). Після реконструкції 1954 він вже вміщував 125 тисяч глядачі. Однак після заборони УЕФА в 1982 році використовувати стоячі місця, на початку 1990-х стадіон був ще раз реконструйований і його місткість склала 75 тисяч місць.
1950 – Засновано Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
1955 – Членами ООН стали Албанія, Австрія, Болгарія, Камбоджа, Цейлон (нині – Шрі-Ланка), Фінляндія, Угорщина, Ірландія, Італія, Іорданія, Лаос, Лівія, Непал, Португалія, Румунія та Іспанія.
1962 – Американський непілотований космічний апарат “Марінер-2” пройшов на відстані 35 тисяч кілометрів повз Венеру, провів вимір температури та інших параметрів планети і передав з неї перші дані на Землю.
1968 – Американський хіт-парад очолив Марвін Гей з піснею «I Heard It Through the Grapevine», котра протягом наступних семи тижнів утримувала лідерство.
1970 – Через декілька днів після 19%-го підвищення цін на продукти харчування, одяг і вугілля в Ґданську, Ґдині та Щецині почались забастовки і масові демонстрації робітників. Власті застосували проти “контрреволюціонерів” силу, що привело до загибелі 100 і поранення більше тисячі демонстрантів.
Наш час
1995 – Президенти Сербії – Слободан Мілошевич, Хорватії – Франьо Туджман, Боснії і Герцоговини – Алія Ізетбегович підписали в Єлісейському палаці в Парижі мирну угоду по Боснії. Гарантами угоди виступили США, Франція, Німеччина, Великобританія і Росія. Угода передбачала збереження Боснії і Герцоговини в попередніх кордонах, створення в рамках єдиної держави Хорватсько-мусульманської федерації і Боснійської Сербської республіки і проведення через півроку вільних демократичних виборів. Підтримка миру в Боснії покладалась на багатонаціональні сили під командуванням НАТО. Цього ж дня було оголошено про призупинення економічних санкцій проти Югославії.
1996 – На 11 тижнів американський хіт-парад очолила пісня «Don’t Speak» групи No Doubt, котра протягом місяця вийшла на перші місця в рейтингах всіх англомовних і більшості європейських країн.
2004 – На півдні Франції відкрито віадук Мійо, найвищий (на момент відкриття) транспортний міст у світі. При загальній довжині 2460 метрів одна з його опор має висоту 341 метр – вище Ейфелевої вежі і трохи нижче Емпайр-Стейт-Білдінга
Народились 14 грудня
1503 – 2 липня 1566, Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії).
1546 – 24 жовтня 1601, Тихо Браге, датський астроном, математик, реформатор практичної астрономії.
1730 – 27 квітня 1794, Джеймс Брюс, шотландський мандрівник і письменник; першим з європейців виявив витоки Блакитного Нілу (1770).
1840 – 27 квітня 1904, Михайло Петрович Старицький, український письменник, театральний і культурний діяч.
1895 – 6 лютого 1952, Георг VI (Альберт Фредерік Джордж Віндзор), король Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Домініонів (з 1936 р.), король Індії (1947–49 рр.), король Ірландії (1936-49 рр.); батько королеви Великобританії Єлизавети.
1895 – 18 листопада 1952, Поль Елюар (Ежен Грендель), французький поет-сюрреаліст (Місто скорботи, Любов – поезія, Саме життя, Зуміти сказати все).
1901 – 1 червня 1987, Анрі Жан Коше, французький тенісист-аматор, один із «чотирьох мушкетерів» французького тенісу початку XX століття – 15-разовий переможець турнірів Великого шолома в одиночному, чоловічому парному і змішаному парному розрядах, переможець Чемпіонату світу на грунтових кортах (1922), шестиразовий володар Кубка Девіса у складі збірної Франції, срібний призер Олімпійських ігор 1924 року в одиночному і чоловічому парному розрядах.
1924 – 2 червня 1988, Радж Капур, індійський актор і кінорежисер (Бродяга, Боббі).
1946 – Джейн Біркін, британська актриса (Французька інтрига, Маленьке кохання, Смерть на Нілі, Детектив Нестор Бурма).
1949 – Кліфф Вільямс, рок-музикант, гітарист (AC/DC: Powerage, Highway to Hell, Back in Black, Dirty Deeds Done Dirt Cheap, For Those about to Rock, Fly on the Wall, Who Made Who, Blow Up Your Video).
1964 – Юрій Віталійович Луценко, український політик і державний діяч.
Померли 14 грудня
1800 – Осип Михайлович Дерибас (Хосеп де Рибас), російський адмірал каталонського походження, перший градоначальник Одеси. 217 років тому, в 51 рік (нар. 6 червня 1749 р.).
1950 – Ігор Андрійович Савченко, український кінорежисер (Гармонь, Дума про козака Голоту, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Третій удар). 67 років тому, в 44 роки (нар. 11 жовтня 1906 р.).
1971 – Дік Тайгер (Іхету), чемпіон світу з боксу у середній [1962-1963, 1964] і легкій [1965-1968] вагових категоріях; провів 81 бій (виграв 61, програв 17, нічиїх 3; перемог нокаутом – 26). 46 років тому, в 42 роки (нар. 14 серпня 1929 р.).
1989 – Андрій Дмитрович Сахаров, російський вчений-фізик, один з творців радянської водневої бомби (1953), громадський діяч, борець за права людини; за свою правозахисну діяльність був позбавлений всіх радянських нагород і звань та висланий у Горький (1980-86 рр.); лауреат Нобелівської премії миру (1975). 28 років тому, в 68 років (нар. 21 травня 1921 р.).
1990 – Фрідріх Дюрренматт, швейцарський драматург і публіцист (“В Писанні сказано”, “Сліпець”, “Візит старої дами”, “Суддя і його палач”, “Реквієм за детективним романом”). 27 років тому, в 69 років (нар. 5 січня 1921 р.).
1998 – Тимофій Васильович Левчук, український кінорежисер (“І в звуках пам’ять відгукнеться”, “Ми звинувачуємо”, “Від Буга до Вісли”, “Помилка Оноре де Бальзака”, “В степах України”). 19 років тому, в 86 років (нар. 19 січня 1912 р.).
2013 – Пітер О’Тул, англійський актор (“Остання завіса”, “Король Ральф”, “Останній імператор”, “Лоуренс Аравійський”, “Калігула”, “Казино “Ройял”, “Як украсти мільйон”). 4 роки тому, в 81 рік (нар. 2 серпня 1932 р.)