Драстуй, счастьє!

Яскрава ілюстрація тому – виступ Святослава Павлюка на зустрічі з головами громадських рад, де були присутні Сергій Тігіпко та Раїса Богатирьова. Громадський діяч звертався до урядовців рідною йому мовою – ПОЛЬСЬКОЮ.Усе відповідно до закону. А те, що ніхто з присутніх не знає польської, – вибачте, проблеми індіанців є проблемами індіанців. Так, мабуть, вважають ті, хто закон про мови ініціював і за нього голосував. Цікаво, як вони самі збираються спілкуватися з людьми, які розмовлятимуть двома десятками мов нацменшин. Вчитимуть усі 20? Так може, тоді почати з української?

Країною йдуть масові протести! Київ, Одеса, Суми, Харків, Дніпропетровськ… Львівська облрада хоче розірвати угоду про оренду майна зі Львівською облдержадміністрацією й припиняє контакти з ОДА, доки та не відреагує на ухвалення мовного закону. На Івано-Франківщині над ОДА вже висить червоно-чорний стяг як символ війни, а на акцію протесту в центрі міста притягли козла. Вимагали надати гуцульському мовленню статус хоча б районного. І мають на це право!

А якщо завтра прийдуть марсіани, гобліни чи тролі і вимагатимуть статус для своєї мови? Або племена острова Тувалу з Полінезії?

Єдині, хто може виграти від принизливого закону про мови, – представники видавничого бізнесу. Надприбутки від друку словників та розмовників їм гарантовані.

А от державний бюджет знову постраждає –  мінус 5 млрд гривень платників податків на впровадження такого «счастья». Люди, хто готовий платити за чергове «покращення життя вже сьогодні»?