Як втрачаються сумські таланти

На Паралімпіаді, що стартувала минулими вихідними в Кореї, першу золоту медаль для української збірної завоював Віталій Лук’яненко. Це вже було його п’яте золото на шостій за ліком Паралімпіаді. Всього ж в його активі вже 10 паралімпійських нагород різного ґатунку. Унікальне досягнення! Унікальний спортсмен!

Сьогодні він приносить славу Харківщині, оскільки вже тривалий час живе і тренується саме там. А міг би прославляти рідну Сумщину. Міг, але цього не захотіли в свій час сумські чиновники. Скільки він боровся, щоб нарешті отримати жило в рідних Сумах?! Марно.

Пам’ятаю, як після Паралімпіади в Турині, звідки він повернувся з трьома нагородам, він з сумом говорив, як йому набридло просити. Його то ставили в чергу на житло, то знімали, то заманювали обіцянками, то зовсім забували. Він довго відмовлявся переїжджати до інших регіонів, куди його постійно запрошували. Врешті – решт здався і опинився в Харкові, де йому відразу посприяли з болючим питанням.

Ось так. Ми ж в черговий раз просрали, як просирали неодноразово багато здібних і талановитих спортсменів.