Померти героями і залишитися людьми
Літо 1917 року. Повітове містечко Лохвиця на Полтавщині вперше за час існування не могло вмістити людей. Назбиралося їх сюди близько 50 тисяч. Переважно молоді хлопці-добровольці, бо пройшов слух, що з Києва, від Центральної Ради приїде уповноважений набирати до українського війська. Стали чекати…
Проходив день, тиждень, починався і закінчувався другий… Ніхто не приїздив і хлопці помалу розійшлись.
А потім були Крути…
Згадаймо сьогодні тих, які незважаючи на “кидалово” політиків зуміли померти героями і залишитися людьми: