Також Анастасію Феоктистівну привітали члени Конотопської міської організації ветеранів війни, праці, Збройних сил та органів правопорядку.
Долю цієї жінки навряд чи можна назвати легкою – чого тільки не пережила вона за десять десятиліть свого життя. Революція, голодомор, Велика Вітчизняна війна…
Усе життя їй доводилося тяжко працювати та жити заради інших. Як найстарша донька у своїй великій родині, залишившись без мами, вона доглядала за меншими братами і сестрами, потім разом з чоловіком піднімала на ноги вже власних дітей, гляділа онуків. І так – усе життя. Тому й зараз, коли нарешті є час і можливість відпочити, вона просить дітей дати і їй якусь роботу, бо так звикла, інакше не може. Тож дай, їй Боже, сили та здоров’я!