Запросив до ресторану даму Гліб.
А у відповідь: – П’ю воду і їм хліб.
Гліб з полегшенням зітхнув:
– Нема питань.
Щось замовимо легеньке, без вагань.
Під час їжі розгорівся апетит.
Де й подівся в бідолашної гастрит.
Після келиха французького вина,
Зажадала лобстерів вона.
Услід їм пішли ікра і ананас,
Ось і каву смакувати настав час.
– Їм я мало, – нагадала дама та,
– Прагну схуднути, така моя мета.
Гліб, побачивши рахунок, ледь не впав,
Бо приниження такого не чекав.
– Що за ціни тут, – почав кричати,
– Книгу скарг настійно вимагати.
Охоронець слухати не став,
Гучно ляпасів по пиці надавав.
А рука у охоронця надважка,
Довелося зняти ланцюжка.
Сторонитися жінок став Гліб,
Тих, що воду п’ють і їдять хліб.
А у відповідь: – П’ю воду і їм хліб.
Гліб з полегшенням зітхнув:
– Нема питань.
Щось замовимо легеньке, без вагань.
Під час їжі розгорівся апетит.
Де й подівся в бідолашної гастрит.
Після келиха французького вина,
Зажадала лобстерів вона.
Услід їм пішли ікра і ананас,
Ось і каву смакувати настав час.
– Їм я мало, – нагадала дама та,
– Прагну схуднути, така моя мета.
Гліб, побачивши рахунок, ледь не впав,
Бо приниження такого не чекав.
– Що за ціни тут, – почав кричати,
– Книгу скарг настійно вимагати.
Охоронець слухати не став,
Гучно ляпасів по пиці надавав.
А рука у охоронця надважка,
Довелося зняти ланцюжка.
Сторонитися жінок став Гліб,
Тих, що воду п’ють і їдять хліб.