небо тримаєш в долонях

Небо тримаєш в долонях.
Вечірнє, смак шоколаду.
Сонце на місяць змінилось,
наче чекає на зраду.

В вино, що налили в бокали,
досипав чомусь яду злого.
Підносиш, даєш мені в руки.
Асам не не п’єш із свого.

Що, страшно мене відпускати?
Не варто вино твоє пити.
Тепер не боюсь тебе.  Кат ти?
Нікчема, не вмієш любити.