Нехай вогонь пропалить до дірок,
І спопеліє ніжна шкіра часу…
Куди тепер зроблю наступний крок,
Зустрівши упритул останню фразу?
І спопеліє ніжна шкіра часу…
Куди тепер зроблю наступний крок,
Зустрівши упритул останню фразу?
Якщо тримати руку над вогнем,
Свіча вбирає кожну нитку болю…
Такий він є — незвіданий Едем,
Де буде все, що я тобі дозволю.