Ти в “Зажинку” – фактично єдиний критик. А чи потребуеє ти її сама?
Потребую. Дуже! Я ж задля критики і ходжу на “Зажинок”.
Задля критики публікую в інеті.
Тільки якщо це конкретна критика, а не “все л**но”. Я не розумію гонитви за похвальбушками і лайками. Сенс? Не розумію критики в приват. Мене. Хай читають всі й висловлюють свою думку! Не в суперечці, в обговоренні народжується істина! Народжуються шедеври! Але сама заріклася когось критикувати в коментарях. Тонкі натури трапляються і психовані:)
Час від часу ти друкуєш книги. Наскільки це складно в Україні?
В Україні надрукувати книгу елементарно! Я друкую “час від часу” як ти сказав лише тому, що не дозволяю собі друкувати абищо. Я днями і місяцями виправляю, доводжу авторам що я таки діло кажу, підключаю друзів – допомагати з коректурою. Знаю безліч редакторів і письменників з меншими вимогами. Їм легше.
Просто беруть гроші і все:) Якщо редактор. А письменники відповідно просто платять видавництву.
Ціна питання тоненької книжки без картинок – максимум 2500 грн. за 100 книг. Максимум! Не по кишені хіба що школярам. І то мобілки і планшети дорожче.
А от потім піарьтеся! Беріть цю книгу, посилайте на конкурси, вимагайте гранти під неї, презентуйте. Бібліотеки безкоштовні. Доведіть світові, що талант. За нову збірку тоді заплатять. І багато.
Чи плануєш ти спробувати себе у великій прозі?
Я взагалі пишу прозу лише з жовтня 2017. Дякую Антону. (Дубодєлову – авт.) Поки що маленькі новели. Хоча одну Богдана Гусак (член студії “Літера” – авт.). просить подовжити … Про Світлану. Син же живий її. І Сергій. Може…