Станислава Москалец: “Я хотів закричати, але не вистачає сил…”

***
Я хотів закричати, але не вистачає сил
Та сповзаю униз, на холодну, слизьку підлогу.
Мав бажання любити, але в очі кидають пил,
Мрію мав різнобарвну, а не сіру, як зараз, убогу.

Як хотів би почути обійми тепленьких рук,
Шепіт слів: “Ти потрібен мені тепер”.
Я хотів би, без мейкапу й дешевих перук
Всю тебе, всю реальність моїх химер.

16 лет, 2012 г.