Відпусти…

Відпусти ж мене моя печаль
За лелекой полетіти в дивну даль,
Босоніж пробігти по росі,
Світ побачити у вранішній красі.

Заблищати в краплях водограю
Сонця промені я знов благаю,
Над рікою чайкою шугати,
В небесах у радість зазирати.

Але це лиш мариво, нажаль.
Відпусти ж мене, моя печаль.