К Р У Г И

                                                                          Миколі Семеновичу ГРИЦЕНКУ
                                                                          з подякою за повернення дощу

К Р У Г И

Напевне відчувають насолоду
Ставкові лози, верби й береги,
Коли від камня*), кинутого в воду,
По плесу розіходяться к р у г и.

Круги, немов колеса веселкóві,
Мов кинуті русалками вінки,
Сплітають геометрію з любов’ю
Обручками з коханої руки.

Гойдають дні, години та хвилини
Чарівним дійством суму та добра…
…Художник так народжує картину
І так скрипаль у музиці вмира,

І так поет, восходячи на плаху,
Своєю кров’ю віддає борги…
…………………………………
…………………………………
…………………………………

…А вірші розлітаються, мов птахи.
Мов по воді божественні круги…

*) Тут: каменя