А що ж було до прапора Перемоги?
19 серпня 1939 року сталася важлива історична подія — Сталін публічно заявив про необхідність підштовхнути Європу до нової війни, яка стане увертюрою до «світової революції». Виступаючи на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) за участю провідних діячів Комінтерну, Сталін підкреслив:
«Питання миру чи війни вступає в критичну для нас фазу. Якщо ми укладемо угоду про взаємну допомогу із Францією та Великою Британією, Німеччина відмовиться від Польщі й почне шукати «модус вівенді» із західними державами. Війна буде відвернута, але в майбутньому події можуть набути загрозливого для СРСР характеру. Якщо ж ми приймемо пропозицію Німеччини про укладення пакту про ненапад, вона, звичайно, нападе на Польщу, і втручання Франції та Британії в цю війну стане неминучим. Західна Європа буде піддана серйозним хвилюванням і безпорядкам. У цих умовах у нас буде чимало шансів лишитися осторонь від конфлікту і ми зможемо сподіватися на наш вигідний вступ у війну. Досвід двадцяти останніх років показує, що в мирний час неможливо мати в Європі комуністичний рух настільки сильний, щоб більшовицька партія змогла б захопити владу. Диктатура цієї партії стає можливою лише в результаті великої війни. Ми зробимо свій вибір і він зрозумілий. Ми повинні прийняти німецьку пропозицію і ввічливо відіслати назад англо-французьку місію. Першою перевагою буде знищення Польщі до самих підступів до Варшави, включаючи українську Галичину.
Німеччина надає нам цілковиту свободу дій у Прибалтійських країнах і не заперечує з приводу повернення Бессарабії СРСР. Вона готова поступитися як зоною впливу Румунією, Болгарією та Угорщиною… Залишається відкритим питання, пов’язане із Югославією… Водночас ми повинні розуміти наслідки, які випливатимуть як із перемоги, так і з поразки Німеччини. У рази ЇЇ поразки неминуче відбудеться радянізація Німеччини й буде створено комуністичний уряд. Ми повинні пам’ятати, що радянізована Німеччина опиниться перед великою небезпекою, якщо ця радянізація буде наслідком поразки Німеччини під час короткочасної війни. Англія та Франція будуть ще доволі сильні, щоб захопити
Берлін і ліквідувати радянську Німеччину. А ми не матимемо змоги прийти на допомогу нашим більшовицьким друзям у Німеччині.
Отже, наше завдання полягає в тому, щоб Німеччина змогла вести війну якнайдовше, з тією метою, щоб втомлені та вкрай виснажені Англія і Франція були б позбавлені можливості розгромити радянізовану Німеччину. Дотримуючись позиції нейтралітету і очікуючи на свій час, СРСР буде надавати допомогу сьогоднішній Німеччині, постачаючи її сировиною І продуктами харчування (…) Якщо Німеччина вийде переможцем, вона буде настільки виснажена, що не зможе розпочати нового конфлікту з СРСР щонайменше протягом десяти років (…) Товариші! В інтересах СРСР, батьківщини трудящих, вперед, до початку війни між райхом і капіталістичним англо-французьким блоком»*.
Текст виступу Сталіна опублікувала французька агенція «Гавас», яка отримала йога від «надійних швейцарських джерел». Очевидно, що виступ Сталіна був переказаний на Заході кимось із європейських комуністів, керівників Комінтерну, ЗО листопада 1939 р. Сталін особисто дав інтерв’ю газеті «Правда» (що він робив лише у виняткових випадках), у якому запопадливо почав заперечувати «брехливе повідомлення» агентства «Гавас». Радянська історична наука і пропаганда впродовж 50 років заперечувала наявність не Лише виступу Сталіна, але навіть розширеного засідання Політбюро 19 серпня 1939 р. Вперше підтвердив наявність такого засідання відомий радянський історик і біограф Сталіна Д. Волкогонов. 16 січня 1993 р. в інтерв’ю газеті «Известия» він підкреслив, що особисто читав протоколи того історичного засідання. У 1994 р. російський історик Т. Бушева воерше опублікувала повний текст виступу Сталіна 19 серпня 1939 р, в журналі «Новий мир», який вона виявила у колишньому таємному фонді «спецхрвяа СРСР». Пізніший текстуальний аналіз документа підтвердив його приналежність Сталіну.
«Питання миру чи війни вступає в критичну для нас фазу. Якщо ми укладемо угоду про взаємну допомогу із Францією та Великою Британією, Німеччина відмовиться від Польщі й почне шукати «модус вівенді» із західними державами. Війна буде відвернута, але в майбутньому події можуть набути загрозливого для СРСР характеру. Якщо ж ми приймемо пропозицію Німеччини про укладення пакту про ненапад, вона, звичайно, нападе на Польщу, і втручання Франції та Британії в цю війну стане неминучим. Західна Європа буде піддана серйозним хвилюванням і безпорядкам. У цих умовах у нас буде чимало шансів лишитися осторонь від конфлікту і ми зможемо сподіватися на наш вигідний вступ у війну. Досвід двадцяти останніх років показує, що в мирний час неможливо мати в Європі комуністичний рух настільки сильний, щоб більшовицька партія змогла б захопити владу. Диктатура цієї партії стає можливою лише в результаті великої війни. Ми зробимо свій вибір і він зрозумілий. Ми повинні прийняти німецьку пропозицію і ввічливо відіслати назад англо-французьку місію. Першою перевагою буде знищення Польщі до самих підступів до Варшави, включаючи українську Галичину.
Німеччина надає нам цілковиту свободу дій у Прибалтійських країнах і не заперечує з приводу повернення Бессарабії СРСР. Вона готова поступитися як зоною впливу Румунією, Болгарією та Угорщиною… Залишається відкритим питання, пов’язане із Югославією… Водночас ми повинні розуміти наслідки, які випливатимуть як із перемоги, так і з поразки Німеччини. У рази ЇЇ поразки неминуче відбудеться радянізація Німеччини й буде створено комуністичний уряд. Ми повинні пам’ятати, що радянізована Німеччина опиниться перед великою небезпекою, якщо ця радянізація буде наслідком поразки Німеччини під час короткочасної війни. Англія та Франція будуть ще доволі сильні, щоб захопити
Берлін і ліквідувати радянську Німеччину. А ми не матимемо змоги прийти на допомогу нашим більшовицьким друзям у Німеччині.
Отже, наше завдання полягає в тому, щоб Німеччина змогла вести війну якнайдовше, з тією метою, щоб втомлені та вкрай виснажені Англія і Франція були б позбавлені можливості розгромити радянізовану Німеччину. Дотримуючись позиції нейтралітету і очікуючи на свій час, СРСР буде надавати допомогу сьогоднішній Німеччині, постачаючи її сировиною І продуктами харчування (…) Якщо Німеччина вийде переможцем, вона буде настільки виснажена, що не зможе розпочати нового конфлікту з СРСР щонайменше протягом десяти років (…) Товариші! В інтересах СРСР, батьківщини трудящих, вперед, до початку війни між райхом і капіталістичним англо-французьким блоком»*.
Текст виступу Сталіна опублікувала французька агенція «Гавас», яка отримала йога від «надійних швейцарських джерел». Очевидно, що виступ Сталіна був переказаний на Заході кимось із європейських комуністів, керівників Комінтерну, ЗО листопада 1939 р. Сталін особисто дав інтерв’ю газеті «Правда» (що він робив лише у виняткових випадках), у якому запопадливо почав заперечувати «брехливе повідомлення» агентства «Гавас». Радянська історична наука і пропаганда впродовж 50 років заперечувала наявність не Лише виступу Сталіна, але навіть розширеного засідання Політбюро 19 серпня 1939 р. Вперше підтвердив наявність такого засідання відомий радянський історик і біограф Сталіна Д. Волкогонов. 16 січня 1993 р. в інтерв’ю газеті «Известия» він підкреслив, що особисто читав протоколи того історичного засідання. У 1994 р. російський історик Т. Бушева воерше опублікувала повний текст виступу Сталіна 19 серпня 1939 р, в журналі «Новий мир», який вона виявила у колишньому таємному фонді «спецхрвяа СРСР». Пізніший текстуальний аналіз документа підтвердив його приналежність Сталіну.