Давид Бурлюк: «ЧАСУ ВАГИ». Перевод А. Вертиля

                              І зуби цокали в годинника

Годинник, що секундами смітить.
Твоя забарливість нудотна!
Сипучий час ти зважуєш щомить!
Те, що зробив ти, вже – безповоротно!
Волосся черепа розвіявши, біжить
У ковзанні своїм вільготний,
На шиї леза коси – в ненасить
З жорстокоцоканням, злорадий безтурботно.

«Времени весы»

                                   И у часов стучали зубы

Сорящие секундами часы.
Как ваша медленность тяготна!
Вы – времени сыпучего весы!
Что вами сделано – бесповоротно!
Ваш бег колеблет черепа власы,
В скольжении своем вольготны,
На выю лезвию несущие косы
С жестокотиканьем, злорадны беззаботно.