Люде (памяти Кузьми)

він не твій брат
він навіть не друг мені.
знайомі кілька поколінь
та згасло сонце у зеніт

він завжди дивиться туди
де кораблі. спокійні й мудрі
каравани по річній пустелі
системно рухають думки

думки ж твої були як скелі
щирі та палкі
і гомін місяцем лунав
салютував тобі

черговий кат стає керма
і новий молот і сокира
нагострені вже, нагадують
у кого сила.

…а в кому сила брат?