Ніде фрукту впасти
Не обійдеться без «перлів»
Не гріх вірша скласти
Одна жінка наступила
Дідусю на ногу
А той кволий та немічний
Зове на підмогу
— Ах ти стерво, закричала
Дідуся дружина
— Куди лізеш, чи не бачиш?
Старенький мужчина
-Нащо їхати старому
Сидить нехай вдома
Бо загрожує здоров’ю
Страшна перевтома
— Стули пельку, розпалилась
Старого дружина.
— Бо в таких як ти, розумних
Є власна машина.
Золота поначіпляли,
В гаманцях зелені
В таксі їхати не хочуть
Нікчеми шалені.
В бій вступили всі присутні
Почулися фрази:
«Розпустилися нахаби»
«Ще й такі зарази»
Двері гучно відчинились
Зупинка – «Соборна»
Вийшли хутко баба з дідом,
Й жіночка моторна
Стало тихо у салоні
Вже не чути сварки
Та від неї лишивсь осад
Як слід від заварки
Ті, що бурю спричинили
Сорому не мають
Бо вже завтра нових сварок
В транспорті шукають
Їх і хлібом не годуй
Дай посперечатись
Та тримайтесь від них далі
Біда з ними знатись.
Липень 2011