Суворі, але справедливі перевіряльники крокують магазинами Ромен. Оцінюють асортимент, а надто – чи є тут щось сумське? У «Екомаркеті», наприклад, нашого – дуже мало. Що стосується санітарії та маркування товарів – тут провал. Вибачатися є за що майже в кожному магазині. Там – умови жахливі, там – товар немаркований.
Із сумськими продуктами, кажуть фахівці, таких казусів куди менше. Їх контролюють пильніше. Ті ж товари, що завозяться, нагадують кота в мішку.
Якість – не єдиний мінус продуктів, які завозяться. Питання – ще й у коштах. Посадовці взялися привчати підприємців до сумського виробника. Кажуть: якщо на прилавках буде чужий товар, то й гроші йтимуть у чужу кишеню.
Від сумських виробників, яких запрошували за круглий стіл, прийшли три представники. 17 же – проігнорували зустріч. Підприємці жаліються: інколи навіть не знають, у кого брати сумські продукти.
Через те ж, що товари купують не сумські, а з сусідніх областей чи з-за кордону, щороку область втрачає близько 30 мільярдів гривень, які сьогодні могли б піти на виплату зарплат, пенсій і соціальних допомог.