Перед початком презентації нам вдалося поспілкуватися з автором фоторобіт Олександром Кравченко та взяти в нього інтерв’ю.
Чому присвячена дана виставка, яка її головна мета та ідея?
О.К.: Головна мета та ідея познайомити глядача з таким явищем, як екзистенціалізм, як концепція, представником якої є Жан – Поль Сартр. Чому саме він, а не інші, тому що його концепція була перевірена на практиці і саме вона надихає мене на створення моїх фоторобіт.
Чому виставка має назву «Екзистенція»?
О.К.: Виставка має назву «Екзистенція», тому що вона безпосередньо пов’язана з концепцією Жана – Поля Сартра з такою ж назвою. Кожен, хто бажає дізнатися, що вона собою уявляє може ознайомитись з його книгою «Екзистенціалізм – це гуманізм», читання якої відбудеться під час презентації, яка повністю розкриває зміст моїх фотографій, оскільки вони відтворюють дану концепцію.
Чим Вам подобається філософське направлення екзистенціалізм, чому саме в цьому направлені Ви створюєте свої фотографії?
О.К.: Справа в тому, що дізнатись про людську сутність у звичних для неї умовах неможливо. Для того, щоб зрозуміти, що собою уявляє та чи інша людина її необхідно побачити в екстремальній ситуації, тобто на емоційному піку. Саме в такому стані людина розкриває свою сутність і або опускає руки і здається, або, як справжній боєць долає усі перешкоди. Саме в цьому полягає екзистенціалізм Жана-Поля Сартра, який я відтворюю у своїх фотографіях.
Як Ви обирали людей для своїх фоторобіт?
О.К.: На даній виставці немає офіційних і стандартних фотографій. На ній представлені фото різних людей в нетипових для них ситуаціях. Тобто в цьому присутній дуже важливий екзистенціальний момент, оскільки сутність людини завжди передує її існуванню і саме її я розкриваю в розміщених на виставці роботах. Наприклад , одна із робіт, представлених на ній має назву «Дарт Вейдер». На фото глядачі бачать звичайну людину, але в масці і тому виникає асоціація з Дартом Вейдером і фільмом «Зоряні війни». Але, щоб остаточно переконатись у відповідності цієї назви, зображеній на ній людині, потрібно зазирнути у її існування. В житті, чоловік на фото – це бойовий льотчик, в званні капітан авіації. Яким же чином він опинився в такій ситуації і чому носить маску? Одного разу в частині, де він служив сталася дуже серйозна аварія. На п’ятий поверх казарми занесли каністру з газом, а оскільки була зима від швидкого переходу з холодного в тепле, балон разгерметизувався, внаслідок чого відбувся виток газу і потужний вибух. Свідки, які це бачили розповідали, що перекриття на п’ятому поверсі підскочило і люди згоріли живцем, залишився тільки цей чоловік, який декілька місяців після аварії пролежав в лікарні. Таким чином, по суті він є Дартом Вейдером і це практично майже ідентична історія.
Чи дані фотографії передають ваше світобачення?
О.К.: Безумовно, це концептуальна виставка, яке передає моє світобачення.
Як Ви обираєте ракурси при створенні Ваших робіт, на що звертаєте увагу?
О.К.: В першу чергу всі фотографії, представлені на даній виставці, потрібно сприймати не як постать людини, а як, певний стан її душі, оскільки саме такий посил я доношу в кожній своїй роботі. На моїх знімках навіть можна спостерігати одні й ті ж самі обличчя у різному стані, тобто вони доносять глядачам різне емоційне і навіть інтелектуальне навантаження. Так, наприклад на одному з представлених мною фото закарбовано іронічний вираз обличчя чоловіка, який з подивом задає питання: «Чому Вам не подобається Джонотан Свіфт?». Отже він завмер на світлині саме в такому емоційному стані.
Як відбувається процес створення фоторобіт, що стає поштовхом до цього?
О.К.: В першу чергу особистість, з якою потрібно знайти контакт – це саме найголовніше, або відкрити в людині її сутність і її внутрішній потенціал, після чого можна робити фотографію.
Які стилі в мистецтві Вам подобаються, які б стилі Ви хотіли для себе опанувати ?
О.К.: Мені подобається сюрреалізм.
До якого стилю в мистецтві Ви себе відносите?
О.К. Я відношу себе до екзистенціального направлення, тобто моя задача в кожній фотографії показати те, що сутність людини передує її існуванню.
Як виникло рішення поєднати фотомистецтво з філософією?
О.К.: Ми всі знаємо, що філософія – це тоталітарна всеосяжна наука, яка пронизує всі сфери життя, тому фотомистецтво напряму пов’язане з нею.
Чи виникають складності при створенні фоторобіт і які?
О.К.: Єдина складність полягала в технічній підготовці до моєї виставки, а саме в розміщенні моїх фоторобіт у мистецькому відділі.
Скільки часу Ви витрачаєте на створення однієї фотографії?
О.К.: Всі фото робились протягом декілька секунд, оскільки я противник пост обробки, тому що таким чином створюється комерційне фото, мої роботи не комерційні і не постановочні. Це дуже важливий момент, на них немає жодного постановочного кадру, оскільки відтворено людей в ту мить і з тим проявом обличчя, яке спіймав мій фотоапарат.
Хто допомагав Вам у проведенні цієї виставки?
О.К.: Допомогу надали працівники відділу мистецтва Сумської обласної наукової універсальної бібліотеки, в якому розміщені мої фотографії.
Це Ваша перша виставка?
О.К.: Так, це моя перша виставка.
Де друкувались ці фотографії?
О.К.: Фотографії друкувались за допомогою відповідного принтера.
За який час були створені ці фотороботи?
О.К.: Фотографії представлені на даній виставці створювались мною протягом 2013-2018 років, тобто протягом останніх 5 років.
Скільки фото робіт представлено на даній виставці?
О.К.: На даній виставці представлено 20 моїх фоторобіт і ще 30 ждуть своєї зустрічі з глядачами, оскільки вони просто не вмістились на стінці із-за їх розмірів.
Що надихає вас на творчість?
О.К.: Я гуманіст, тому на творчість мене надихають люди.
Чи плануєте Ви виставляти свої роботи в інших містах, окрім Сум?
О.К.: Так, найближчим часом я планую проїхати по селам і ознайомити людей з своїми фотороботами.
Чим буде цікава дана виставка сумчанам, що вони зможуть для себе відкрити та підкреслити?
О.К.: В першу чергу я хочу познайомити їх з концепцією екзистенціалізму та творчістю Жана – Поля Сартра, який її розкриває і яку я намагаюсь донести в своїх фотороботах.
Яка з фото робіт вам запам’яталася при її створенні і чому?
О.К.: Кожна із моїх фоторобіт, представлених на даній виставці мені подобається і дорога по своєму.
Над чім ви працюєте зараз які плани на майбутнє?
О.К.: Зроблю велику виставку і проїду з нею по селам, знайомлячи людей із своїми фотороботами і концепцією Жана – Поля Сартра.
Хто для Вас є прикладом в мистецтві, хто з митців Вам подобається?
О.К.: В кінематографі Довженко, в музиці Прокоф’єв і Шостакович.
Над якими темами Вам найбільше подобається працювати, які теми подобається для себе і оточуючих відкривати?
О.К.: Теми найвищого емоційного стану людини, коли вона знаходиться в передчутті чогось і починає проявляти себе, як людина, як певна сутність, а не просто, як формальний об’єкт існування.
Що запам’яталося найбільше, коли Ви працювали над створенням цієї фотовиставки?
О.К. Найбільш за все запам’ятався процес розміщення моїх фоторобіт, це дуже хвилюючий для мене момент.
З чого розпочалася Ваша творчість, як з’являлися перші роботи?
О.К. : Моя творчість розпочалася з 2012 року, коли я надрукував на станку біля 30-40 тисяч фото. Вони стали для мене, як записна книжка, яка відтворювала певні місця, де я бував, людей, з якими зустрічався, моменти їх життя, що потім лягли в основу виставки, яка тут представлена.
Підготувала: Анастасія Літвіненко