Чернівські бої

Останні метри України
Зарився в землю батальйон
Останні танки, три машини,
У засідці все наче сон…


Вже другий тиждень йде навала
Піхота, танки й літаки…
Гудеріана броня стала
Тут смерть, тут воїни стійкі

І знов багряне сонце сходить
У небі «юнкерси» гудять
І страх від танків жили зводить…
Але стоїть козацька рать

О Боже! Що ж то за солдати,
Стали за рідну сторону!
І десь далеко їхня мати
Не раз прокляла ту війну.

Лежать і зараз ще останки
В лісах, полях на висоті…
І зустрічають душі ранки
У квітах ранніх, самоті.

Сімдесят років, а чекають
Рідні. Хоч вісточки з війни
По фотографіям лиш знають
Загиблих родичів вони.

Моя ти вільна Україна
Нащадки древньої Русі
Хай нас мине лиха година
Живи і квітни у красі.

Анатолій Бойко, м.Глухів