Роздуми над окопами

Слова Миколи Гурця. Героям Чернівського бою присвячується!

Тут заросли окопи тернами,
Ясніють грона горобини.
І, ніби знов, палає Чернєве
І закипа жорстокий бій.

Поля, снарядами поорані,
-Чи зійде щось тут, жди-не жди...
Чого ж злетілись чорні ворони.
Ці давні вісники біди?!

А танки йдуть... Бійці з гранатами
Вже піднімаються навстріч,
І чорний дим пливе над хатами,
І день стає, як темна ніч.

А ви, сучасники, чи чуєте:
Клевень виходить з берегів,
Лежать бійці в лугах квітуючих,
І вже немає ворогів...

Це все, як сон: гармати з танками.
Війни немовби й не було...
І знов лелеки - білі янголи
Вже повернулися в село!