У тролейбусі в час пік
Ніде фрукту впасти
Не обійдеться без "перлів"
Не гріх вірша скласти

Одна жінка наступила
Дідусю на ногу
А той кволий та немічний
Зове на підмогу

- Ах ти стерво, закричала
Дідуся дружина
- Куди лізеш, чи не бачиш?
Старенький мужчина

-Нащо їхати старому
Сидить нехай вдома
Бо загрожує здоров’ю
Страшна перевтома

- Стули пельку, розпалилась
Старого дружина.
- Бо в таких як ти, розумних
Є власна машина.

Золота поначіпляли,
В гаманцях зелені
В таксі їхати не хочуть
Нікчеми шалені.

В бій вступили всі присутні
Почулися фрази:
"Розпустилися нахаби"
"Ще й такі зарази"

Двері гучно відчинились
Зупинка – "Соборна"
Вийшли хутко баба з дідом,
Й жіночка моторна

Стало тихо у салоні
Вже не чути сварки
Та від неї лишивсь осад
Як слід від заварки

Ті, що бурю спричинили
Сорому не мають
Бо вже завтра нових сварок
В транспорті шукають

Їх і хлібом не годуй
Дай посперечатись
Та тримайтесь від них далі
Біда з ними знатись.


Липень 2011