Надоїло бабі Моті
на хуторі жити,
той у місто подалася
щоб там не тужити

Там у місті, у общазі
студентка-онука
гризе граніт знань щоденно
не життя, а мука

Взяла яйця, мед та сало
загрузила в кошик,
та подумала, що мало
положила й гроші

В місті довго ще блукала
шукала будинок
з’їла яйця, мед та сало
запечений шинок

Жарке сонце розморило
захотілось спати
стала Мотя скрізь шукати
де б його скупатись

Раптом бачить – став великий
а в ньому народу
так багато в воді люду
не бачила зроду

Той пірнає, той плигає
а ті засмагають
жіночки у воду лізуть
одяг не знімають

Баба звикла до купання
у ставку з качками
в чому мати народила
нема людей зрання

Тож зняла із себе одяг
розпустила косу
та й упала хутко в воду
як баба із возу

Раз пірнула, два пірнула
намочила патли
треба з води виходити
трохи засмагати

Тільки стала виходити
так почула галас
хтось кричав "русалонька"
паніка здійнялась

Цей схотів тікати геть
від гріха подалі
той жбурляв каміння в рибу
спроби були вдалі

Мами всіх діток забрали
щоб чогось не сталось
бо русалонька тікати
зовсім не збиралась

В очерет вона забилась
там пірнула в воду
Так купатись баба Мотя
не думала зроду

Тільки очі злі та пильні
із води стирчали
слідкували, щоб рибалки
гачком не спіймали

Коли ніч на землю впала
геть усе поснуло
тоді баба з води встала
в кошик зазирнула

Ось і хустка, ось спідниця
ось шматочок сала
а де ж гроші, мандрівниця?
Буцім то й не мала

Так додому закортіло
у свою домівку
були б крильця
полетіла б спати на долівку

Та крильцят у баб немає
А спати ж десь треба
Внизу трава, зверху місяць
Ось і вся потреба

Вночі бабці сон наснився
В ньому всі рибалки
Намагаються піймати
На гачок русалку