Скажи мені, чому вуста
Твої німі, немов пустеля?
Душа без пристрасті пуста
І гола, як безплідна скеля.

Скажи, чому гроза гуде?
Сміливо в шибку зазирає,
Немов, як я, любові жде,
І плаче дощ: "Її немає"

Скажи мені, невже навік
У вічність згинуло кохання?
Солоні цівки з-під повік
Оповіщають: "Це прощання".