Я намагаюсь заплющити очі.
Щоб позабути турботи земні.
Я намагаюсь уявити що ночі.
Стали не такі темні й сліпі.
Подих мій зводить нічне створіння.
Що оживає у моїх думках.
І наче знову борюся з собою,
За право дихати на свій смак.
Дивні думки блукають по колу,
І я сам не вірячи створюю ад.
Пекло в мені, мої думки.
Образи дивні, але на живі.
Я маю бороти й забути...
Дай лише шанс усе повернути,
Не оминувши свої гріхи.
Мене обійми й поклич
В свої мрії,
У свої сни. яснії сни.