Свято у Батурині

Славна столиця Батурин,
де Сейм вільно пісні співа.
На пагорбах храми і мури,
в надійних руках булава.
Тут воля козацька гуляла,
народні бунти підіймала.

На славне козацьке свято
Батурин чекає гостей.
Хліб, сіль, чарівні дівчата
І чарки хмільний єлей.
Десь гості ще їдуть в дорозі.
На площі чекати не в змозі.

Славна сотня Чернобая,
славний батько Чернобай.
Вуса, шабля, бунчук грає,
Козарлюга, наших знай.
«Волга» на свято так летіла,
що делегація зпітніла.

Ось Сейм, Батурин, тут свої…
Вже нас міліція стріча…
Поперед нас вже жме ДАІ,
люди вітають, щось кричать.
Оркестр на площі, нас стрічають,
мер міста хвацько привітають.

Генерала Чернобая
хлібом, сіллю зустрічають.
Хмільну чарку випиває,
ковбасою пригощають.
Він шаблю й вуса поправляє,
з козацьким святом всіх вітає.

Ще у розпалі промова,
палац на Сеймі жде гостей.
І поляна вже готова,
жде круг козаків з волостей.
Тут дзвоник з траси меру лине:
«Стрічай! Отаман України!»

Вже іномарка під΄їжджа,
лампаси, шабля, булава.
Ну, хто підклав цього вужа?
Тріщить у мера голова.
Тут далі нічого гадати,
в житті бувають прикрі дати.