Мені хотілося співати,
Тримати на долоні світ,
У хвилю радості пірнати,
Знайти між зір натхнення зліт.

Та хмара смутку огорнула,
І спів затих десь вдалині,
Вселенську тугу я відчула,
Чи то приснилося мені?

Чи то пролита кров волала,
Чи плач невтішних матерів?
Печаль гнітюча обіймала
Від жаху поминальних слів.

Мудрець сказав, що все минає,
І чорну ніч зміняє день.
Душа, стомившись, зажадає
Життєво-ствердливих пісень.