***
Забігла осінь в київську кав`ярню.
Листочком золота завмерла так,
як юна королівна до світання
проплакавши за батьком: Лір - жебрак?!!

Вона стояла тиха і відверта.
Я замовляла каву й круасан.
Корделія не знала ще про жертви,
а я мовчала  вкотре  сам на сам.

Вдихаючи  тепло від шоколаду,
присутністю кленового листка
я  гріла душу, а під листопадом
на мене потяг ревносно чекав.

                        25 жовтня 2015