Коли на землю опускається ніч – на темному небі сполохують яскраві зорі. Здається, вони підморгують одна одній, немов розмовляють між собою. Але так воно і є. Це вони розповідають про сни, які бачать, заглядаючи у наші вікна, коли ми спимо.
Вони до самого ранку дивляться наші сни, мов кіно, аж поки на сході не почнуть з’являтися перші сонячні промені. Вдень вони скоріш за все відпочивають, а з приходом ночі зорі знов займають свої місця на нічному небосхилі і починають розповідати одна одній які і в кого вони бачили сни минулої ночі.
Якщо б ми змогли прислухатись к зорям, то почули б, що самі кращі, самі яскраві і чарівні – дитячі сни. Особливо, коли дитинка слухняна і лагідна з задоволенням лягає у своє затишне ліжечко з побажанням доброї ночі.