До "Зажинку" я побував у двох студіях. Першою була спілка "Слово" у Глухові, інша – студія "Орфей" у Сумах. "Зажинок", можна сказати, відродився дуже вчасно. Так, одна студія перейшла у закритий режим, інша призупинила періодичні зібрання; більше подібних груп у місті не було (принаймні, я не чув про них).



Вперше я побачив літстудійців на одному із заходів наприкінці 2016-го. У грудні сам прийшов на чергове засідання в СМуГа – тоді ми збирались там. Перше, на що я звернув увагу – це навчальні моменти. Так, керівник студії Т. Герасименко обов'язково висловлювала свою думку щодо твору і давала критику. Крім того, у колективі були (і є) учасники, які могли професійно покритикувати колег.

Друга перевага студії – відсутність мінімальної кількості учасників для засідання. Одна поетеса, яка й запросила мене до студії, запевнила, що учасника (чи гостя) навчають навіть тоді, якщо він прийшов один. Утім, перевірити це на практиці поки що не довелось: я не пам'ятаю, щоб засідання відвідало менше п'яти чоловік.
Зараз студія збирається переважно в сумській ОУНБ, що на Героїв Сумщини. На мою думку, це – чи не єдина діюча студія в Сумах, на засідання якої можна потрапити. Звісно, цього мало: подібні спілки повинні мати альтернативу (хоча б для конкуренції). Крім того, у тій літературній ситуації, що склалася не тільки на Сумщині, а й по всій Україні, однієї студії в обласному місті замало.

"Зажинківці" завжди чекають на нових учасників. Для цього треба підписатися на сторінку студії у спільноті facebook, де перед кожним засіданням оголошується час і місце його проведення. Як правило, учасники збираються через одну суботу в абонементі ОУНБ (2-й поверх). Вік учасників обмежений (16-40 років); для старших талантів є студія "Літера", яка збирається там же, як правило, в той же день після засідань "Зажинка".