(критика) Критика існує не для того, щоб комусь нашкодити, а щоб дещо недолуге виправити. Тому декілька кричних зауважень щодо пісні Мати Тереза співачок Альони та Джері, претенденток на відбор Євро-24. Про затертість теми Мати на нашому пісенному просторі вже говорили трохи раніше. Тепер поговоримо про музичні надбання пісні Мати Тереза. Можна згадати знамениту стару пісню Рідна мати моя, яку ще ніхто не перевершив за визнаними художніми цінностями - за широке, безкрайнє дихання, розвинуту файну мелодію. В новенькій пісні Мати Тереза застосовані інші художні прийоми: речитатив та вокаліз-повтор. Одноманітні повтори характерні для дитячих колядок та щедрівок, вони прості для виконання, і їх повторюють малі співаки у кожній хатині, вигукуючи привітання господарям. Але що цікаво - незрозуміло, хто виконує цей повтор? Бо крім голосу Альони звучить ще хор дорослих дядьків. То на Євро24 йде дует чи хор Верьовки? До того ж, музичні повтори невеличкого обороту характерні для механічних шарманок, які ніяк не претендують на новаторство. Ще в пісні Мати Тереза застосовано речитатив, а це ми вже чули у Калуш. Але в його пісні Стефанія-мамо речитатив відтіняла карпатська вітіювата імпровізація на сопілці і це прикрашало твір. А в пісні Мати Тереза речитатив просто копіює африканський реп, що ніяк не ассоціюється з українською пісенністю, а може трохи перегукуватися з буботінням батюшки у церкві, який хоче скоротити службу, щоб швидке повернутися додому і пити з матушкою чай. Хочеться побажати усім учасникам нацвідбору-24 та наступних досягати самобутності, основуючись на художніх засобах, які притаманні саме українській культурі і не зациклюватися на штампах. В вокальному мистецтві завжди ціниться яскрава індивідуальність, а не папугування одне одного.