Якщо Алекандр, то це не про мене. А якщо Олександр Вертіль – то це справжнє і прізвище, й ім’я. З таким прізвищем – вихідці з хутора Гринівка (зараз Володимирівка) під Тернами Недригайлівського району. На жаль, майже немає вже цього села, а на тому місці, де стояла хата моїх дідуся і бабусі по маминій лінії (Трохима Дмитровича і Марії Василівни – давно немає їх на цьому світі), лише трава і вітер.

Жоден. За останні 4 роки лише двоє – Василь Пазинич і Петро Нестеренко.

У нас склалося правило – нудні і не цікаві зустрічі не проводити. Хоч і не люблю формальної статистики, все ж назву цифру – відбулося до 30 зустрічей. Остання – 14 жовтня в обласній науковій бібліотеці, де відзначали 25 річницю від дня заснування організації. Зібралися 14 спілчан.

Дякую за вітання. Для того, щоб вступити до НСПУ, потрібні насамперед від 1-єї і більше художніх книг (поезія, проза, драматургія тощо), бажано – відгуки на них у газетах чи журналах, щонайменше три рекомендації членів НСПУ, стаж яких у Спілці від 5 років і більше, а також участь у житті обласної організації. Тобто, щоб спілчани були знайомі не тільки з книгами, а й автором. Членство у Спілці – це не тільки квиток у кишені, а насамперед обов’язки перед організацією. Адже кожен, пишучи заяву, зобов’язується дотримуватися вимог Статуту. Він передбачає сплату членських внесків (35 гривень на рік), участь у зборах (раз на квартал), виступи перед читачами, інші моменти .

Боротьба за нашу багатостраждальну мову іде не тільки сьогодні. Поверніться подумки років на 150-200 і «пройдіть» нашою історією. Коли для неї були сприятливі умови?..
У братів Капранових (дякувати Богові і їм) є хоч якісь виходи на радіо, телебачення всеукраїнського масштабу. Але й сумські письменники не відмовчуються. На обласному радіо ( принагідно – вдячність насамперед головному редактору Олександру Кугуку, журналістам Тетяні Литвяк, Надії Полковничено, Олесі Боровик, Оксані Усенко) часто звучать передачі, в яких ідеться про долю мови і її проблеми. Виступають і письменники. Уже згадувана «Сумщина» має міцні національні засади. А ще які з газет не забувають про мовне питання? Приємний виняток – «Ярмарок».
А коли бодай якийсь всеукраїнський телеканал звертався до цієї теми? Не випадковим уривком, а постійно? Причому, це стосується і минулої п’ятирічки.

Почати можна було б зі створення літературної експозиції, наприклад, в обласному краєзнавчому музеї. Цей заклад постійно опікується літературним краєзнавством, але ж і музейні працівники мають обмежені можливості (насамперед стосовно площі). Ми готові підтримати таке починання. А ось щодо шкіл, то колись були чудові уроки літературного краєзнавства. Втім, вони є і сьогодні, але все вирішують вчителі – якщо цікавляться літературою сумських письменників, проводять, якщо ж ні – то …запрошують таких «авторів», що стає млосно. Сам був свідком, коли в одній із сумських шкіл гостем був «поет» - дідусь однієї з учениць. Активно розповідав про свою літературну творчість, декламував так звані вірші. Запитав учительку, чому саме такого автора запросила? Відповіла просто – він сам прийшов. А після того, як поспілкувалися, обмінялися телефонами, в тій школі вже побували кілька наших спілчан.

Є професійна літературна студія «Орфей» у Сумському педагогічному університеті. Нею керує поет і науковець Сергій Пятаченко. Завжди готові допомогти авторам і безпосередньо у Спілці. Наш телефон 36 – 41 - 00, вулиця Сумсько-Київських дивізій, 48/1. Відповідальний секретар організації Людмила Ромен прийме рукопис, з яким неодмінно ознайомимося. Звертатися бажано з 14-ї до 17-ї години, окрім вихідних.
Про власне депутатство я вже говорив вище, але, враховуючи побажання, обіцяю переглянути ставлення до нього. Стосовно інших письменників, то це право кожного обирати те, що йому близьке.

Постійно стежу за діяльністю студії. Оцінка суперечлива.
З одного боку, є талановиті представники, з іншого, переважна більшість працює в одній творчій площині. Це насторожує. На жаль, немає молодих авторів із чітким світоглядом, який би ставив усі логіч мистецькі акценти. Переважає захоплення формою, а не змістом, хоча це не значить, що ці автори не мають творчої перспективи.

Основні заходи з нагоди ювілею пройшли. Сподіваємося розпочати нову сторінку з Нового року.