Початок роботи Нюрнберзького трибуналу і останній гол Олега Блохіна
324-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишився 41 день.
Іменинники - Антонін, Афанасій, Богдан, Валеріан, Валерій, Дорофей, Євген, Єлизавета, Іларіон, Кирило, Лазар, Максиміан, Михайло, Никандр, Никон, Олександр, Олексій, Федір, Федот, Феофіл (Теофіл).
Всесвітній день дитини, День індустріалізації Африки, День пам'яті трансгендерів, у Мексиці відзначають День революції, а в Аргентині - День національного суверенітету. Головні події 20 листопада
• Українська Народна Республіка, 1917
• Початок роботи Нюрнберзького трибуналу, 1945
• Останній гол Олега Блохіна, 1987
284 - В Нікомедії, по смерті римського імператора Нумеріана, війська проголосили імператором Діоклетіана; сенат визнав його повноваження в наступному році. Середні віки 1497 - Португальський мореплавець Васко да Гама став першим європейцем, якому вдалось обігнути мис Доброї Надії. 1531 - Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії - рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер. 1541 - Діяч Реформації Жан Кальвін розробив основні положення нового напрямку в протестантизмі, котрий встановлював нову чотириступеневу церковну ієрархію, визначав не тільки церковний і шкільний розпорядок, але й характер економічного, політичного і приватного життя. Будучи фактичним диктатором у Женеві, Кальвін змусив міську раду прийняти ці положеня і перетворив Женеву в один з центрів Реформації. 1542 - Імператор Священної Римської імперії і король Іспанії Карл V Габсбург спеціальною грамотою заснував віце-королівство Перу, що входило до складу іспанських колоніальних володінь. До його складу увійшли території сучасних Перу, Болівії і Чилі, а в період свого максимального розквіту - практично вся територія Південної (за виключенням Бразилії) та Центральної Америки.
Нова історія 1815 - Після битви під Ватерлоо і вигнання колишнього французького імператора Наполеона I Бонапарта Австрія, Великобританія, Росія, Прусія і переможена Франція підписали у Парижі Другий мирний договір. Згідно з ним кордони Франції були повернуті до стану 1790 року, Франція зобов'язувалась виплатити величезну контрибуцію, а на її території терміном на 3-5 років розміщувалось півмільйона окупаційних військ. Надалі Франція повинна була повернути Італії і Німеччині всі вивезені Наполеоном художні цінності. 1910 - Початок Мексиканської революції - лідер опозиції Франсиско Мадеро закликав мексиканський народ до збройного повстання проти диктатора Порфіріо Діаса.
1917 - Намагаючись перешкодити анархії та розгортанню громадянської війни, Центральна Рада видала III Універсал, яким проголосила Українську Народну Республіку у складі федеративної Росії - після 250 років неволі український народ офіційно задекларував відродження власної держави.
Центральна Рада була сформована 17 березня 1917 року в Києві з представників українських партій, наукових, громадських та інших організацій і була покликана консолідувати українські суспільно-політичні сили. Її керівником було обрано 51-літнього професора історії Михайла Грушевського, лідера Товариства українських поступовців; більшість в Центральній Раді належала українським соціал-демократам та есерам.
III Універсал
Виконуючи вимоги численник віч, мітингів та Другого Українського військового з'їзду, 23 червня 1917 року Центральна Рада ухвалила текст I Універсалу, в якому закликала до створення автономної української держави і скликання Українських установчих зборів. 16 липня, під тиском російського Тимчасового уряду, було прийнято II Універсал, яким реалізація автономної української держави відкладалась до Всеросійських установчих зборів.
7 листопада 1917 року в Петрограді перемогло більшовицьке повстання, що активізувало дії більшовиків в Україні, і 10 листопада ними був організований в Києві виступ 6 тисяч озброєних робітників заводу "Арсенал". Через три дні силами військ Центральної Ради повстання було придушене і влада в столиці фактично перейшла під контроль Центральної Ради.
Намагаючись протидіяти збройним виступам більшовиків, що прагнули встановити в Україні диктатуру своєї партії під виглядом диктатури пролетаріату, 20 листопада Центральна Рада своїм III-м Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки і накреслила широку програму найближчих перетворень: скасування приватної власності на землю, скасування смертної кари, впровадження 8-годинного робочого дня, проголошення свободи совісті, слова, друку, зборів та профспілок і організацію національно-персональної автономії; водночас Центральна Рада заявила про український характер Холмщини, Підляшшя, Кубані, Криму й частини Бесарабії.
17 грудня 1917 року Троцький, Ленін та Сталін надіслали Центральній Раді офіційну телеграму, якою засвідчували, що російський більшовицький уряд визнає УНР і її безумовне право відділитись від Росії, але не визнає Центральну Раду за представницю "працюючих мас української республіки" і виставив до неї чотири принизливих ультимативних вимоги, не прийняття яких українським урядом було використано як привід до російської інтервенції в Україну - в кінці грудня більшовиками було окуповано Харків, Полтаву та Чернігів.
Новітня історія 1945 - У Нюрнберзі за участю представників Великої Британії, США, СРСР та Франції розпочались засідання Міжнародного військового трибуналу проти 24-х високопоставлених нацистських діячів, звинувачених у злочинах проти людства та військових злочинах. Керував процесом, що тривав десять місяців і складався з 216 судових сесій, британський суддя Джоффрі Лоуренс.
Вперше у світовій практиці суд за військові злочини відбувся після Першої Світової війни у Лейпцигу в травні-липні 1921 року, однак він виявився малоефективним і не дозволив виконати свою основну задачу - притягнути до відовідальності колишнього кайзера Другого рейху Вільгельма Гогенцоллерна. Тим не менш, у 1940 році за ініціативою Польщі вона разом з Великобританією і Францією заявила про намір покарати «німецький уряд ... за злочини, які не можуть залишатися безкарними».
Більш різка заява про відповідальність «головних злочинців, злочини яких не пов'язані з певним географічним місцем і які будуть покарані спільним рішенням урядів союзників» була зроблена 1 листопада 1943 року в «Декларації про німецькі звірства в окупованій Європі», прийнятій на Московській конференції міністрів закордонних справ Великобританії, СРСР та США, на якій також було прийнято секретний протокол, котрим, зокрема, визнавалась безумовна вина німецької сторони та відкидалась необхідність виходити з принципу презумпціїї невинуватості, а завдання майбутнього суду над військовими злочинцями полягало в конкретизації та кваліфікації ступеню провини конкретних обвинувачених.
Ці питання обговорювалась на Тегеранській конференції 1943 року, на якій Йосиф Сталін висловився за страту 50-100 тисяч німецьких офіцерів, проти чого виступили Франклін Рузвельт і Вінстон Черчілль, на Кримській конференції трьох держав-переможниць у Другій світовій війні в березні 1945 року. Правова основа майбутнього судового процесу була вироблена на Лондонській конференції представників чотирьох держав-переможниць, за підсумками якої 8 серпня 1945 року було підписано угоду між урядами СРСР, США, Великобританії та Франції про судове переслідування та покарання головних військових злочинців європейських країн осі і було засновано Міжнародний військовий трибунал, наділений повноваженнями судити і карати осіб, які вчинили або підготували злочини проти миру, військові злочини і злочини проти людяності, і прийнято його статут.
Крім того, на конференції в Лондоні радянська делегація оголосила список з дев'яти пунктів, котрі вона вважала неприпустимим для обговорення майбутнім трибуналом, до якого, зокрема, увійшли секретний протокол до Радянсько-німецького договору про ненапад, дії Червоної Армії під час окупації Польщі в 1939-41 роках, питання, що стосувались ведення війни в Західній Білорусі та Західній Україні в кінці війни і використання примусової праці німецького населення, вивезеного до СРСР в 1944-45 роках з окупованих ним країн Східної Європи. В якості місця майбутнього суду розглядались Люксембург, Лейпціг та Берлін, але вибір був зроблений на користь Нюрнберга, як місця народження нацистської партії і наявністю в ньому достатньо великого вцілілого приміщення суду та в'язниці при ньому.
Генеральна Асамблея ООН затвердила статут Міжнародного військового трибуналу, який визначав порядок організації його роботи, його юрисдикцію і загальні принципи та процесуальні гарантії для підсудних, і 29 серпня 1945 року був опублікований визначений на Лондонській конференції перший список головних військових злочинців, що складався з 24 нацистських політиків, військових та ідеологів фашизму, до якого не увійшли Адольф Гітлер, Генріх Гіммлер і Йозеф Геббельс, смерть яких була встановлена достовірно, але заочно обвинувачувався Мартін Борман, загибель котрого в травні 1945 року в Берліні не була підтверджена.
45 високопоставлених діячів
Третього рейху в готелі «Палас»
у люксембурзькому місті Мондорф-ле-Бен,
який слугував табором для військовополонених «Ашкан».
У першому ряду в центрі - Герман Герінг, серпень 1945 року
Міжнародний військовий трибунал було сформовано на паритетних засадах з представників чотирьох країн, кожна з яких направила на процес, що почався 20 листопада 1945 році в Палаці юстиції у Нюрнберзі під головуванням британського судді Джеффрі Лоуренса, по двоє суддів, по одному головному обвинувачу, їх заступників і помічників. Суттєвим нововведенням у юридичну практику було визнання трибуналу судом кінцевої інстанції, розгляд питання про військові злочини (вдруге в мінародній практиці) і використання звинувачень у геноциді, міжнародний правовий статус якого не був визначений (юридичну кваліфікацію цьому злочину було дано Генеральною Асамблеєю ООН лише в 1948 році).
Всього було проведено 403 судових слухання, допитано 116 свідків і розглянуто більше 5 тисяч документальних доказів, які дали підстави 1 жовтня 1946 року винести вироки двадцяти двом головним нацистським військовим злочинцям (ще до початку процесу один покінчив життя самогубством, а другий був визнаний невиліковно хворим, у зв'язку з чим його справу було призупинено, а потім припинено зі смертю підсудного) - троє було виправдано (і ще один посмертно), дванадцятеро засуджено до страти (один заочно), троє - до довічного і четверо - до тривалих термінів ув'язнення.
1947 - У Вестмінстері в Лондоні відбулось одруження 21-літньої принцеси Єлизавети і 26-річного лейтенанта королівського флоту Філіпа Маунтенбеттена, колишнього принца Данії і Греції, котрий відмовився від цих титулів, щоб одружитись з британською принцесою; напередодні весілля йому було присвоєно титул герцога Единбурзького. У лютому 1952 року, по смерті короля Георга VI, Єлизавета стала королевою, а Філіп залишив військову службу, щоб зосередитись на виконанні функції консорта Британської монархії.
1983 - З піснею «Let's Stay Together» Тіна Тернер вперше за десять років вийшла на перше місце американського хіт-параду US Dance Chart і 26-е у US Hot 100. У Великобританії пісня піднялась до 6-го місця.
https://youtu.be/Vmy3Bn9iKE0
1985 - Компанія Microsoft випустила Windows 1.0 - перша спроба реалізувати багатозадачну операційну систему для IBM PC з графічним інтерфейсом.
1987 - У матчі на Кубок СРСР проти волгоградського «Ротора» Олег Блохін забив свій 315-й і останній м'яч за київське «Динамо». Всього за свою футбольну кар'єру він забив 336 голів і є володарем багатьох футбольних рекордів СРСР, так ніким і не перевершених.
Випускник юнацької футбольної школи київського «Динамо», 17-річний Олег Блохін дебютував у основному складі 25 листопада 1969 року в Тбілісі у матчі першості СРСР проти місцевого «Локомотива», проте тривалий час не зміг закріпитись в команді і перший свій гол за «Динамо» забив лише 15 березня 1972 року в кубковій грі проти харківського «Металіста». Рівно через місяць, 15 квітня, у ворота дніпропетровського «Дніпра» був забитий і перший гол в чемпіонаті СРСР. Всього за сезон 1972 року Блохін забив 18 голів, що дало йому змогу закріпитись в основному складі і зіграти за Олімпійську збірну СРСР, з якою Блохін здобув бронзові медалі.
Наступний рік для Олега Блохіна виявився ще успішнішим - з рузультатом 30 голів в усіх турнірах, де брало участь «Динамо», він був визнаний кращим футболістом СРСР і здобував цей титул ще два роки поспіль, рекорд СРСР, який ніким не був перевершений. Крім того, Блохін чотири роки підряд ставав кращим бомбардиром чемпіонату і разом з клубом двічі ставав чемпіоном і двічі віце-чемпіоном СРСР.
Того ж, 1975 року, київське «Динамо» виграло Кубок володарів кубків Європи, коли у фіналі переграло угорський «Ференцварош» (третій гол на рахунку Блохіна), і Суперкубок УЕФА - всі три м'ячі у двох матчах у ворота мнюнхенської «Баварії» були забиті Олегом Блохіним, якого французький «Франс Футбол» визнав найкращим футболістом Європи сезону і вручив «Золотий м'яч». У 1986 році Олег Блохін разом з «Динамо» вдруге виграв Кубок володарів кубків Європи і став кращим бомбардиром турніру.
Всього за свою кар'єру гравця в «Динамо», яка тривала до 1988 року, Олег Блохін зіграв 585 матчів і став семиразовим чемпіоном СРСР та п'ятиразовим володарем кубка СРСР. 21 серпня 1985 року у ворота харківського «Металіста» Блохін першим з радянських футболістів забив 200-й гол у чемпіонатах СРСР; всього ж на його рахунку за рідний клуб у чемпіонаті 211 голів і 315 голів у всіх турнірах, де грало «Динамо», - останній з них він забив 20 листопада 1987 року у Києві в матчі на Кубок СРСР проти волгоградського «Ротора». За збірну СРСР Блохін провів рекордні 112 матчів і забив також рекордні 42 голи.
https://youtu.be/C7kFUYSTi3o
З наступного року кар'єру гравця 36-літній Олег Блохін продовжив у австрійському клубі «Форвертс» та кіпрському «Аріс», не досягнувши ніяких вагомих результатів. У 1990-у році він перейшов на тренерську роботу, кращим результатом якої стало друге місце з грецьким «Олімпіакос» того ж, 1990-го, року і восьме місце зі збірною України на Чемпіонаті світу 2006 року, коли національна збірна вперше в своїй історії у фінал турніру і дійшла до чвертьфіналу.
Наш час 1992 - Близько полудня загорівся Уінздорський замок, літня резиденція британських монархів, розташована за 30 кілометрів від Лондона. Вогонь, котрий вдалося погасити лише через 9 годин, знищив частину залів замка, капелу Сент-Джордж, де королева приймала офіційні делегації, башту Брунсвік. Від пожежі, котра виникла внаслідок загорання портьєри, що торкалась надто гарячої батареї, постраждали також щити з рицарськими гербами і багата колекція картин середньовічних художників. 1998 - З космодрому Байконур на навколоземну орбіту російською ракетою-носієм "Протон" виведено 20-тонний функціонально-вантажний блок "Заря", перший і ключовий модуль Міжнародної космічної станції "Альфа", розрахованої на 15-літнє функціонування на орбіті і одночасну роботу до 13 космонавтів.
Народились 20 листопада 1858 - 16 березня 1940, Сельма Лагерлеф, шведська письмениця, лауреат Нобелівської премії з літератури (1909) "за високий ідеалізм, яскраве зображення і духовне проникнення, які відрізняють її твори" (Єрусалим, Легенди Христа, Чудесна подорож Нільса Хольгерссона). 1889 - 28 вересня 1953, Едвін Пауелл Хаббл, американський астроном; першим виявив галактики за межами Молочного Шляху і розробив концепцію всесвіту, що розширяється.
1925 - 2 травня 2015, Майя Михайлівна Плісецька, видатна російська балерина.
https://youtu.be/SC0XLmowi2o
1927 - 26 березня 2007, Михайло Олександрович Ульянов, російський актор (Добровольці, Живі і мертві, Голова, Брати Карамазови, Блокада, Біг, Тема, Перемога, Майстер і Маргарита, Все буде добре, Ворошиловський стрілок), режисер ( Брати Карамазови). 90 років з дня народження. 1928 - 15 червня 2017, Олексій Володимирович Баталов, російський актор (Летять журавлі, Дев'ять днів одного року, Живий труп, Біг, Москва сльозам не вірить, Похорони Сталіна), режисер (Гравець, Шинель), кіносценарист (Три товстуна). 1947 - Джо Волш, американський рок-співак, музикант (James Gang; The Eagles: Hotel California, New Kid in Town, In the Fast Lane, Heartache Tonight; соло: Life’s Been Good, A Life of Illusion, All Night Long). 70 років з дня народження. 1956 - Бо Дерек (Мері Кетлін Коллінз), американська актриса (10, Тарзан, Болеро, Гарячий шоколад, Бажана жінка, Застиглий від страху). 1953 - Роман Михайлович Зварич, український політик, народний депутат Верховної ради. 1959 - Шин Янг, американська актриса (Айс Вентура, Фатальний інстинкт, Безвихідь). 1965 - Майк Д (Даямонд), американський реп-співак (The Beastie Boys: No Sleep Till Brooklyn, She’s On It, Fight for Your Right). 1973 - Амалія Мордвинова, російська актриса (Сни, Дорога в рай, Злодій, 27 поцілунків).
Померли 20 листопада 1894 - Антон Григорович Рубінштейн, російський композитор, піаніст, диригент; засновник Санкт-Петербурзької консерваторії. 123 роки тому, в 65 років (нар. 28 листопада 1829 р.). 1910 - Лев Миколайович Толстой, російський письменник (Війна і мир, Воскресіння). 107 років тому, в 82 роки (нар. 9 вересня 1828 р.). 1924 - Ебенезер Кобб Морлі, англійський футболіст і спортивний менеджер; організатор Футбольної асоціації. 93 роки тому, в 93 роки (нар. 16 серпня 1831 р.). 1925 - Стефан Жеромський, польський письменник (Попіл). 92 роки тому, в 61 рік (нар. 14 жовтня 1864 р.). 1975 - Франсиско Франко (Баамонде), іспанський генерал і політик, керівник націоналістичних сил у громадянській війні (1936-39 рр.), глава держави і верховний вождь (1939-75 рр.) Іспанії. 42 роки тому, в 83 роки (нар. 4 грудня 1892 р.). 1998 - Галина Василівна Старовойтова, російський політичний і державний діяч, правозахисник. 19 років тому, в 52 роки (нар. 17 травня 1946 р.).
2000 - В'ячеслав Котьоночкін, радянський мультиплікатор (Ну, погоди!). 17 років тому, в 73 роки (нар. 20 червня 1927 р.).
https://youtu.be/cl4Go37JxGc
2008 - Ян Махульський, польський актор, кінорежисер ("Ва-банк", "Дежавю"). 9 років тому, в 80 років (нар. 3 липня 1928 р.). 2010 - Володимир Володимирович Маслаченко, російський футболіст ("Спартак" Москва), спортивний коментатор, журналіст. 7 років тому, в 74 роки (нар. 5 березня 1936 р.)