355-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 10 днів.
Іменинники - Анфіса, Кирило, Потап.
Головні події 21 грудня
• Мао і Сталін в Москві, 1949 фото
• Шарль де Голль - президент П'ятої Республіки, 1958
• Напад на штаб-квартиру ОПЕК, 1975
• Теракт над Локербі, 1988

1620 - В районі майбутнього міста Плімут (нині - штат Массачусетс) з корабля "Мейфлауер", що відплив з Британії 16 вересня, висадились перші пілігріми - 102 пуританина, що прямували до Америки в пошуках захисту від релігійного переслідування на батьківщині. За час подорожі померла лише одна людина, Вільям Баттен, а Елізабет Гопкінс народила хлопчика, котрого було названо Океанас. В 1637 році населення Плімута вже склаало 549 чоловік.

Нова історія
1913 - У газеті "Fun", недільному додатку до "The New York World", опубліковано перший у світі кросворд - автором головоломки на 32 слова був Артур Уінн.
1925 - У Москві у приміщенні Большого театру відбувся офіційний прем'єрний перегляд фільму Сергія Ейзенштейна "Броненосець "Потьомкін" про революційні події в Одесі 1905 року.

Новітня історія
1958 - Через три місяці після прийняття нової конституції Франції герой Другої Світової війни Шарль де Голль обраний першим президентом П'ятої Республіки.

1967 - Група The Rolling Stones випустила новий альбом "Their Satanic Majesties Request (Вимога його сатанинської величності)", в котрому вгадувались спроби повторити психоделічний звукоряд суперпопулярного диску "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band" групи The Beatles, однак без глибокого розуміння суті музичних новацій. Новий альбом виявився вкрай непопулярним і наступного року Rolling Stones, котрі завдяки міцній репутації не розгубили прихильників, повернулись до властивого їм невибагливого, надривного року і випустили хіт "Sympathy for the Devil".


1968 - З космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) запущено американський космічний корабель "Аполлон-8" з астронавтами Френком Борменом, Джеймсом Ловеллом і Вільямом Андерсом на борту. Це була перша пілотована експедиція до Місяця. 24 грудня корабель увійшов у навколомісячну орбіту і здійснив навколо супутника 10 обертів, під час яких було проведено його телезйомку і фотогорафування - американські астронавти стали першими людьми, які на власні очі побачили обернену сторону Місяця. 27 грудня екіпаж "Аполлона-8" успішно приземлився у води Тихого океану.
1972 - ФРН і НДР підписали угоду про принципи взаємостосунків, одним із пунктів якої було визнання Західною Німеччиною Німецької Демократичної Республіки в якості самостійної держави.

1975 - У Відні група німецьких і арабських терористів під керівництвом Карлоса Шакала напала на штаб-квартиру Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). При цьому було вбито трьох чоловік і взято 68 заручників. Називаючи свою групу "Армією арабської революції", Шакал зажадав виступити по радіо із антиізраїльським зверненням і надання реактивного літака для вильоту за кордон. Австрійські власті виконали ці вимоги, і після приземлення у Алжирі всі заручники були звільнені. Після цього інциденту засідання ОПЕК не проводились протягом наступних 25 років.

   Син заможного венесуельського адвоката, переконаного комуніста-марксиста, Іліч Рамірес Санчес навчався у Лондоні і Москві, де познайомився із членом Народного фронту визволення Палестини (НФВП) Мохамедом Будіа, з яким, коли їх виключили з вузу за участь у несанкціонованій демонстрації арабських студентів, у 1970 році переїхав до Лівану. Того ж року він пройшов підготовку в тренувальному таборі НФВП в Йорданії, де прийняв іслам і отримав прізвисько «Карлос», після чого переїхав в Лондон і почав роботу на НФВП спочатку під керівництвом свого однокурсника, а після його вбивства, як куратор всіх терористичних дій палестинців у Європі.
   З 1970 року Карлос брав участь у кількох терактах в Парижі, Гаазі, 13 січня 1975 року організував напад на ізраїльський літак в аеропорту Орлі, особисто тричі стріляючи по ньому з гранатомета, після чого вилетів до Бейруту, де був виявлений ліванською службою безпеки, яка діяла разом із французькою контррозвідкою. 27 червня 1975 року при спробі його затримати Карлос вбив двох агентів французьких спецслужб. У його помешканні був знайдений роман Фредеріка Форсайта «День Шакала», за що преса охрестила Іліча Санчеса «Карлосом Шакалом».
   Перебравшись спочатку до НДР, а звідти - до Угорщини, 26-літній Карлос Шакал разом із 28-літніми німецькими ліваками Гансом-Йоахімом Кляйном з «Революційного осередку» (RZ) та Габріелою Кріхер-Тідеманн з Фракції Червоної Армії (RAF) спланували операцію із нападу на штаб-квартиру Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) у Відні. Згідно із задумом захоплені під час конференції 11 міністрів мали взяти участь в пропагандистському турі світом і кожен у своїй країні мав привселюдно виголосити текст маніфесту на підтримку Народного фронту звільнення Палестини, після чого заступник міністра нафтової промисловості Саудівської Аравії Ахмед Закі Ямані та міністр внутрішніх справ Ірану Джамшид Амузегар мали бути страчені.

   Близько 11-ї ранку 21 грудня 1975 року шестеро осіб на чолі з Шакалом і Кляйном увійшла в будівлю ОПЕК, пройшовши повз охорону із сумками зі зброєю і вибухівкою. У холі Габріела Крьохер-Тідеманн застрелила поліцейського, який вирвав з рук Шакала автомат, після чого група піднялась ліфтом на поверх, де проходило засідання делегацій країн-членів ОПЕК, і, увійшовши до зали, відкрила безладну стрілянину, внаслідок котрої загинув член лівійської делегації та Габріелою був убитий іракський охоронець.

  Прибулі на місце події поліцейські зуміли поранити Кляйна, що контролював вхід до будівлі ОПЕК, після чого терористи забарикадувались у залі засідань. Після тривалих переговорів, згоди автрійської влади щодві години читати маніфест на підтримку НФВП по загальнодержавним радіо- та телемережам і звільнення близько 50-и з 96-и заручників терористам був наданий літак, на якому вони наступного дня вилетіли до Алжиру. Там Кляйн був поміщений у місцеву лікарню і були відпущені решта заручників: спочатку неараби, а після вильоту Шакала до Муаммара Каддафі в Лівію - і решта.

   Це була остання операція, в якій Карлос Шакал брав участь особисто - у 1976 році він перебрався в Ємен, де невдовзі був виключений зі складу НФВП за те, що всупереч плану під час операції у Відні не вбив міністрів Ірану і Саудівської Аравії (як стало відомо пізніше, через підставних осіб Саудівська Аравія передала Карлосу від 50 до 100 млн доларів за звільнення заручників).
   Після невдалої спроби оселитись в Югославії, звідки він був висланий в Ірак, Іліч Санчес повернувся знову в Ємен, де за підтримки східнонімецької спецслужби Штазі створив власну терористичну організацію, яка через свій офіс у Східному Берліні у 1981 та 1982 році здійснила терористичні акти у Мюнхені. У 1982 та 1983 роках Карлос Шакал вчинив ще п'ять терактів у Франції та ФРН, в яких загинуло 11 чоловік і ще 140 було поранено.

   Кляйн відійшов під терористичної діяльності в 1977 році, про що надіслав відкритого листа до журналу "Шпігель", два десятиліття приховувася від поліції і своїх колишніх товаришів, переважно у Франції, де й був заарештований у вересні 1998 року. Висланий до ФРН, він визнав співучасть в нападі на штаб-квартиру ОПЕК, підтвердив участь Лівії в плануванні цього теракту, в 2001 році був засуджений до 9 років ув'язнення, але через два роки був звільнений умовно.
   Габріела Крьохер-Тідеманн була заарештована в грудні 1977 року за поранення двох швейцарських митників. Після відбуття 10-літнього покарання вона була видана Німеччині, де їй було пред'явлено звинувачення в участі в нападі на штаб-квартиру ОПЕК і вбивстві двох чоловік. Однак, через брак доказів і поганий стан здоров'я вона була звільнена в травні 1990 року. 7 жовтня 1995 року 44-літня Габріела Крьохер-Тідеманн померла від раку.
   Найрозшукуваніший терорист світу Карлос Шакал відійшов від справ у кінці 1980-х, тривалий час проживав у Сирії, звідки за підробним дипломатичним паспортом перебрався у Судан. Там він був виявлений американськими спецслужбами і заарештований 14 серпня 1994 року. Виданий Франції, у 1997 році він був засуджений на довічне ув'язнення без можливості умовно-дострокового звільнення. У 2007 році проти Карлоса Шакала була порушена нова судова справа за звинуваченням у вбивстві і знищенні майна з використанням вибухових речовин під час терактів 1982-83 років і 15 грудня 2011 року він був засуджений до ще одного довічного ув'язнення. У жовтні 2014 року Іліч Рамірес Санчес був звинувачений у теракті в Парижі, вчиненому у вересні 1974 року.

1988 - В результаті терористичного акту над шотландським містом Локербі був підірваний літак «Боїнг-747-121» авіакомпанії «Pan American», який здійснював регулярний рейс з Лондону до Нью-Йорку. Через тринадцять років за звинуваченням у терористичному акті, що призвів до загибелі 270 людей, на довічне ув'язнення був засуджений співробітник лівійських спецслужб Абдель Аль-Меграхі, а в 2003 році Лівія визнала відповідальність своїх офіційних осіб за вибух літака над Локербі і виплатила по 10 мільйонів доларів родині кожного загиблого в обмін на повне зняття економічних санкцій.

   Літак компанії «Pan American» вилетів з Лондона о 18-04 за місцевим часом до Нью-Йорка і через 58 хвилин, коли він знаходився над Шотландією, у його вантажному відсіку відбувся вибух, в результаті якого в лівій частині корпусу «Boeing 747» утворився отвір діаметром півметра. Внаслідок перепаду тиску носова частина літака відірвалась від фюзеляжа, збила один з двигунів і впала поблизу міста Локербі, а основна частина фюзеляжа під час падіння розвалилась на частини і при ударі крил об землю загорілось кілька десятків тонн пального, що спричинило пожежу і загибель 11 людей. У результаті катастрофи загинули всі 243 пасажири і 16 членів екіпажу, більшість з яких становили американці.

   Після повідомлення в пресі, що загибель літака спричинив вибух на його борту, під підозрою опинились іранська організація Корпус вартових Ісламської революції, які могли помститись за іранський пасажирський літак, помилково збитий у Перській затоці в липні 1988 року ракетою з американського фрегата «Vincennes», ліванська організація Ісламський джихад, що вимагала виведення американських військ з охопленого громадянською війною Лівану та Оборонна ліга Ольсткера, протестантська терористична організація, що протистояла Ірландській республіканській армії, та сирійський Народний фронт звільнення Палестини - Головне командування, що мала свої бойові підрозділи в Європі.
   Розслідування інциденту проводили британські поліція та Відділ з розслідування авіаційний пригод і американське ФБР, які за три роки опитали біля 1700 свідків і проаналізували близько 4 мільйонів уламків літака, зібраних на площі 2000 км2. Воно дозволило встановити, що вибух стався у багажі, котрий прибув з Мальти через Франкфурта-на-Майні. У ньому були виявлені касетний магнітофон, в якому знаходилася бомба та радіоприймач, а також шматок електронної плати, який вдалось ідентифікувати як частину таймера, виготовленого приватною швейцарською компанією на замовлення лівійського уряду, та дитячий одяг і рештки парасольки, котрі, як виявилось, були продані на Мальті, що дало можливість ідентифікувати покупця.
   На підставі зібраних даних 13 листопада 1991 року шотландська поліція висунула звинувачення співробітнику лівійських спецслужб Абделю Аль-Меграхі, який працював главою служби безпеки авіакомпанії Libyan Arab Airlines, та керівнику служби безпеки цієї компанії в аеропорту Луки на Мальті Ламіну Фімаху. Тривалий час Лівія відмовлялась їх видати, допоки у 1999 році полковник Муаммар Каддафі не погодився на екстрадицію в обмін на ослаблення санкцій та при умові, що суд буде проходити не у Великобританії.

   5 квітня 1999 року підозрювані прибули до голландського міста Утрехт, де на колишній американській військовій базі «Camp Zeist» 3 травня 2000 року розпочався судовий процес, що діяв за шотландськими законами. Обидва обвинувачених заперечили свою вину і відмовились свідчити в суді, проте зібрані докази і покази ключових свідків - представника швейцарської компанії MEBO Ульріха Лумпера і власника мальтійської крамниці Тоні Гаучі - дали суду підстави 31 січня 2001 року винести вердикт і визнати Аль-Меграхі винним у 270 смертях та засудити на довічне ув'язнення, а Фімаха звільнити в залі суду. У 2003 році Лівія визнала відповідальність своїх офіційних осіб за вибух літака над Локербі і виплатила по 10 мільйонів доларів родині кожного загиблого в обмін на повне зняття економічних санкцій, хоча Муаммар Каддафі завжди відкидав звинувачення, що він особисто дав наказ на здійснення теракту.
   28 червня 2007 року Шотландська комісія з нагляду за кримінальними справами (SCCRC) повідомила, що існує імовірність помилки щодо звинувачень проти Аль-Меграхі - за її даними мальтієць Тонні Гаучі 17 разів допитувався поліцейськими, жоден раз не вказав точну дату, коли були зроблені покупки в його магазині, а звинуваченого впізнав як людину, фото якої бачив у газеті у зв'язку із звинуваченнями у теракті. Через три тижні після цього інший ключовий свідок швейцарець Ульріх Лумпер дав нотаріально завірені свідчення під присягою, що він сам передав шотландській поліції зразок продукції своєї фірми, а фрагменти електронного пристрою, які йому показували шотландські поліцейські на допитах, і пред'явлені для впізнаня в суді, різняться між собою. Наступного року SCCRC повідомила, що у неї є дані про виплату Гаучі міністерством юстиції США 3 млн доларів в рамках програми «Винагорода за чесність».
   Незважаючи на дві раніше відхилені судом апеляції Аль-Меграхі, 20 серпня 2009 року він був звільнений від відбуття подальшого покарання рішенням міністра юстиції Шотландії у зв'язку із виявленням у нього раку простати. Того ж тижня за повідомленням ВВС Тонні Гаучі з сім'єю виїхав на постійне проживання до Австралії. 20 травня 2012 року Аль-Меграхі помер в своєму будинку в Лівії у віці 60 років.

Наш час
1991 - Як останній крок в процедурі ліквідації Радянського Союзу як держави, керівники 11-и з 15 колишніх радянських республік - Азербайджан, Білорусія, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан і Україна - підписали в Алма-Аті (Казахстан) Декларацію про утворення Співдружності Незалежних Держав. Лише Грузія, котра переживала труднощі громадянської війни, і прибалтійські держави Латвія, Литва та Естонія, відмовились приєднатись до СНД. Столицею нового наддержавного утворення було обрано Мінськ. Для Михайла Горбачова утворення СНД стало останнім сигналом для усвідомлення того, що держава, першим президентом якої він був, перестала існувати. Через чотири дні він подав у відставку.
1996 - Компанія Apple Computers повідомила, що її співзасновник (1977) і колишній керівник Стівен Джобс, звільнений з посади в 1985 році "за дезорганізацію і розвал роботи", знову повретається у компанію, що переживала вкрай скрутні фінансові часи із-за ряду невдалих вартісних проектів. Зайнявши посаду консультанта, Джобс зумів зупинити спад виробництва, добився отримання значних інвестицій, і в 1997 році був призначений виконуючим обов'язки керівника Apple.
2001 - В прокат вийшла стрічка «Ігри розуму» з Раселом Кроу у головній ролі. Фільм поставлений Роном Говардом і розповідає про життя Джона Неша, лауреата Нобелівської премії з економіки. Фільм отримав чотири «Оскара» (кращий фільм, адаптований сценарій, режисура, актриса другого плану — Дженніфер Коннеллі), нагороду «Золотий глобус» і був відзначений декількома призами BAFTA.
2004 - Американка Дженіфер Хадсон стала фіналісткою талант-шоу "Американський ідол". Через два роки вона виграла «Оскар» і "Золотий глобус" як актриса, а в 2008 році стала володаркою "Греммі" за дебютний альбом "Jennifer Hudson".
2005 - Елтон Джон і його бойфренд Девід Ферніш одружилися. Це був один із перших гомосексуальних шлюбів у Великобританії. На весільну церемонію у Вінздор були запрошені найближчі друзі та родичі. Ввечері в маєтку Беркшир відбувся банкет, куди було запрошено більше 700 гостей.

Народились 21 грудня
1118 - 29 грудня 1170, Томас Бекет (Фома Кентерберійський), канцлер англійського короля Генріха II, архієпископ Кентерберійський (1162-70 рр.).
1639 - 21 квітня 1699, Жан (Бабтист) Расін, французький поет (Німфа Сени), драматург, представник класицизму (Андромаха, Сутяги, Британік, Федра).
1651 - 8 листопада 1709, Димитрій Туптало (Данило Савич Туптало), український та російський церковний діяч, вчений, письменник і проповідник, богослов.
1773 - 10 червня 1858, Роберт Броун, шотландський ботанік; відкрив хаотичний рух дрібних часток у рідині під дією ударів молекул оточуючого середовища ("броунівський рух").
1804 - 19 квітня 1881, Бенджамін Дізраелі, британський політик-реформатор, прем'єр-міністр (1868, 1874-80 рр.), письменник (Конінгсбі).
1879 - 5 березня 1953,  Йосиф Віссаріонович Сталін (Джугашвілі), комуністичний лідер СРСР, генералісімус, генеральний секретар ЦК ВКП(б) (1922-53 рр.), голова Раднаркому СРСР (1941-53 рр.).
1917 - 16 липня 1985, Генріх Белль, німецький письменник (Де ти був, Адаме?, Груповий портрет з дамою), лауреат Нобелівської премії (1972). 100 років з дня народження.
1918 - 14 червня 2007, Курт Вальдхайм, австрійський політик, Генеральний секретар ООН (1971-81 рр.), президент Австрії (1986-92 рр.).
1937 -  Джейн (Сеймур) Фонда, американська актриса, лауреат премії «Оскар» (Вертаючись додому [1978], Клют [1971]; Китайський синдром, На золотому ставку, Загнаних коней пристрілюють, чи не так? Джулія, Наступного ранку), винахідниця аеробіки; дочка актора Генрі Фонда, дружина медіамагната Теда Тернера. 80 років з дня народження.

1940 - 4 грудня 1993,  Френк Заппа, американський музикант, композитор, співак (групи Mothers of Invention; Valley Girl).


1948 - Семюел (Лерой) Джексон, американський актор (Незламний, Шафт, Глибоке синє море, Зоряні війни, Джекі Браун, Довгий поцілунок надобраніч, Поцілунок смерті, Кримінальне чтиво, Справжня любов, Міцний горішок 3, Екзорсист 3).
1954 - Кріс Еверт, американська тенісистка, переможець 18 турнірів Великого шолому (Australian Open [1982, 84], French Open [1974-75, 1979-80, 1983, 1985-86], Уімблдон [1974, 1976, 1981], U.S. Open [1975-78, 1980, 1982]).
1966 - Кіфер (Вільям Фредерік Демпсі Джордж Рафус) Сазерленд, англійський актор (Знайдений рай, Шукаємо жінку, Час убивати, Око за око, Три мушкетери, Кілька хороших чоловіків, Молоді пістолети, Залишайся зі мною); син актора Дональда Сазерленда.
1967 -  Міхеїл Саакашвілі, грузинський державний і політичний діяч, Президент Грузії (2004-2007, 2008-2013); один з лідерів «Революції троянд». 50 років з дня народження.

Померли 21 грудня
1375 - Джованні Бокаччо, італійський письменник і поет епохи Відродження («Філострато», «Філоколо», «Декамерон»). 642 роки тому, в 62 роки (нар. 1313 р.).
1549 -  Маргарита Наваррська (Валуа), французька письменниця («Гептамерон»); принцеса, сестра короля Франциска I. 468 років тому, в 57 років (нар. 11 квітня 1492 р.).
1597 - Петрус Канізій, нідерландський релігійнийй діяч, член ордену єзуїтів, канонізований Католицькою церквою (1925). 420 років років тому, в 76 років (нар. 8 травня 1521 р.).
1824 - Джеймс Паркінсон, англійський лікар; першим дыагностував запалення апендикса (апендицит, 1812), першим (1817) описав дрижальний параліч, хворобу, яку сьогодні називають "хворобою Паркінсона". 193 роки тому, в 69 років (нар. 11 квітня 1755 р.).
1933 - Кнуд (Йохан Віктор) Расмуссен, датський полярний дослідник і антрополог. 84 роки тому, в 54 роки (нар. 7 червня 1879 р.).
1940 -  Френсіс Скотт Фіцджеральд, американський письменник, один з представників "втраченого покоління" (По цей бік раю, Прекрасні й приречені, Великий Гетсбі, Ніч лагідна). 77 років тому, в 44 роки (нар. 24 вересня 1896 р.).
1958 -  Ліон Фейхтвангер, німецький письменник (Єврей Зюс, Іудейська війна, Сім'я Оппенгейм, Москва 1937). 59 років тому, в 74 роки (нар. 7 липня 1884 р.).
2006 - Сапармурад Ніязов, перший президент Туркменістану (з 1995 р.). 11 років тому, в 66 років (нар. 19 лютого 1940 р.).

2011 - Євген Васильович Рудаков, український футболіст, воротар київського "Динамо", віце-чемпіон Європи (1972), володар Кубка кубків УЕФА (1975). 6 років тому, в 69 років (нар. 2 січня 1942 р.)