Лідерами рейтингу стали Тернопільська, Івано-Франківська та Кіровоградська області. Сумщина за цими показниками на четвертому місці. Найменше балів набрали Одеська, Луганська та Донецька області.


Крок вперед і два назад: ініціативи президента та МОЗ стануть порятунком медичної системи чи поверненням у минуле?

Так вже повелось в Україні, що кожний новий міністр охорони здоров’я та його команда, отримавши свої повноваження, приходять до одного й того ж глибокодумного висновку: у нас немає медичної системи. Не став порушувати добрі традиції і Максим СТЕПАНОВ, який зробив «революційне» відкриття, відоме кожному українцю. «На посту міністра я вже два місяці, тож можу обґрунтовано стверджувати: системи охорони здоров’я в Україні немає. Це окремі уламки радянського минулого, шматочки абстрактних нездійснених проектів майбутнього, відсутність нормальної нормативної та ресурсної бази, а система повністю знищена», - резюмував посадовець.

Кожного дня з’являються нові заяви президента, очільника МОЗ та уряду щодо медреформи. Після невпевнених пропозицій про необхідність її зупинення 1 квітня все ж стартував другий етап медичної реформи, що передбачав зміну фінансування системи охорони здоров’я. Але і тепер не ясно, як довго «гроші ходитимуть за пацієнтом». Оскількив МОЗ заявили, що реформа недопрацьована, деякі лікарі в результаті її реалізації залишаться без роботи, а лікарні – без фінансування. Через те реформу вирішили «переглянути». Приводом для цього стали побоювання, що у зоні особливого ризику опинилися протитуберкульозна та психіатрична служби, екстрена медична допомога, а також інші високоспеціалізовані медичні напрямки.

«Що стосується перегляду тарифів, недопуску закриття лікарняних закладів, звільнення лікарів та медичних працівників, то вже на погодженні є відповідні нормативні документи по внесенню змін, щоб, як я й казав, у нас було не було допущено фінансування менше, ніж було минулого року. Ці зміни, думаю, набудуть чинності з 1 липня, і, відповідно, медичні заклади отримають відповідний фінансовий ресурс, який дозволить їм платити заробітні плати і перебувати на тому рівні, на якому вони є. Цих заходів ми вживатимемо до кінця 2020 р.», – сказав міністр.

Опоненти такого підходу наголошують, що деякі заклади планомірно три роки готувалися відповідати стандартам, визначеним медреформою: ремонтували відділення, придбали апаратуру, навчали персонал, інші – нічого не робили. А тепер отримають однакове фінансування. Це приведе до того, що не буде ніякого сенсу боротися за пацієнта. Поступово все повернеться до того ж стану, у якому була медицина до початку реформи.

Подвійна вигода?
Відколи в Україні стартував другий етап медичної реформи, минуло вже майже півтора місяці. Однак пацієнти зізнаються: не відчули поки що значних, а тим більше позитивних змін.

А у медичних працівників є питання до реформи. «Сподіваюсь, вартість деяких послуг буде перераховано, адже 5 тис. грн. на операційне лікування — дуже мала сума. Аналіз тяжких випадків хірургічної патології свідчить, що кошти на лікування можуть становити до 40–50 тис. грн, при тяжких травмах — до 120 тис. грн. Важливим питанням залишається і заробітна плата медичних працівників, адже вона потребує суттєвого підвищення. В іншому разі ми втратимо кращих фахівців», - зазначає директор КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Валентина ДОМІНАС.

Про те, які слабкі сторони має медреформа у її нинішньому вигляді, та про те, які ризики можуть очікувати пацієнтів у разі, якщо влада не буде слідувати курсу, закладеного командою, що її розробляли, спілкувались екс-директор Сумського центру розвитку місцевого самоврядування Олександр ХОРУЖЕНКО та керівник сумського ГО «Клуб Шанс» Андрій БУКІН.

«Лікарі звикли працювати, як і раніше, - говорить Андрій Букін. - Вони не можуть збагнути, чи увійшли ми у реформу, чи ні. Президент та міністр охорони здоров’я задають антиреформаторський тон. Нинішня влада в усіх проблемах звинувачує попередників, але самі не можуть запропонувати жодного дієвого механізму виходу з кризи».

За словами Андрія Букіна, нещодавно була прийнята Постанова КМУ №478, яка вступила в силу 18 червня. Згідно неї МОЗ у ручному режимі має право керувати процесом закупівлі ліків на міжнародному рівні. Раніше такий вплив мали лише Рахункова палата, Антимонопольний комітет та аудиторська служба. «Були зупинені 40 державних програм, згідно яких мали відбуватися міжнародні закупки медикаментів. Можна проілюструвати це на прикладі ВІЛ-позитивних пацієнтів, що проживають на Сумщині. 1650 осіб, що проходять терапію, повинні приймати лікарські засоби в один і той самий час кожного дня. Люди поки що отримують медикаменти. Втім раніше вони отримували у лікарні запас ліків раз у квартал, а нині кожний хворий приходить раз на 10 днів. Він стоїть у черзі, незважаючи на загрозу коронавіруса. Скоріш за все, у вересні у держави закінчиться запас ліків. Єдиний порятунок – міжнародні донори, які можуть проспонсорувати таку закупівлю. Але ж є ще онкохворі та пацієнти, чиє нормальне життя залежить від наявності інсуліну… І ліків не буде не лише в лікарнях. Але і в аптеках», - дає невтішний прогноз Андрій Букін.

Також він зазначає, що у лікарнях залишились старі проблеми – благодійні внески та «дякую» до кишені. Олександр Хоруженко вважає: якщо медреформа – для людей, треба контролювати додержання її основних принципів. Скільки коштів прийшло в заклад, скільки послуг було надано, які зміни сталися.

Протягом останнього місяця НСЗУ відправила до Національної поліції шість звернень з приводу вимагання грошей у пацієнтів в лікарнях. З відповідними скаргами звернулися пацієнти з Києва, Кіровоградської, Одеської, Сумської та Чернігівської областей. Це означає, що лікарні хотіли двічі отримати кошти за один і той самий пролікований випадок: від пацієнта та від НСЗУ.

Щоб убезпечити себе від такої ситуації, пацієнту, перш за все, необхідно знати, які саме безоплатні послуги надає лікарня за угодою з НСЗУ. У разі, якщо вам безпідставно відмовили в наданні послуги чи вимагали гроші, необхідно звернутися на гарячу лінію НСЗУ 16-77 або подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ. Якщо це можливо, варто зафіксувати докази на відео та зберегти чеки.

«Євромапа здоров’я» – це рейтинг областей України за головними показниками в сфері охорони здоров’я. У дослідженні також наводяться дані щодо допомоги західних партнерів у цьому напрямку та порівняння стану здоров’я в Україні та ЄС.


Ксенія Соболєва