Експерти переконані: змінювати, адаптувати умови в університетах і на підприємствах  до родинних обставин молодих сімей  - це не примха, це – необхідність

Все починається з університету
Народжуєте дитину – беріть академвідпустку. Звична ситуація, яку можна було спостерігати в нашому суспільстві десятиліттями. Був, щоправда, інший вихід: поки батьки гризли граніт науки, за малечею доглядали бабусі-дідусі. Їм тільки в радість, але з часом батьки жалкували, що не бачили перших посмішок і кроків своїх діточок, не бачили, як рідна кровинка відкриває для себе світ…

Прийти до alma-mater разом з дитиною, залишити малюка у досвідчених руках, отримати в стінах рідного університету знання ще й про те, як виховувати дитину, як будувати стосунки в родині, як, зрештою, в подальшому поєднувати особисте з кар’єрним ростом можна в СумДУ. Вже більше року тут реалізовують проект підтримки молодих матерів-студенток «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах». А починалося все з кімнати для батьків з дітьми «Студентський лелека».

Суспільство, дружнє до родини
Експерт з гендерних питань проекту Андріана Костенко говорить, що першочергова ідея створення в університеті Центру підтримки сім’ї належить колишній студентці СумДУ Дарині Іллєнко. Дарина до того часу мала досвід волонтерської роботи у Німеччині і спостерігала подібні ініціативи у Європі. Центр підтримки сімї «Студентський лелека» відкритий 1 червня (в день захисту дітей) 2011 року. «Ми в гендерному центрі разом з ініціативною групою студентів, викладачів і громадських діячів розробили декілька проектів на різноманітні гранти, а також звернулися до ректора з проханням підтримати нашу ініціативу. Після обговорення низки важливих питань ректорат СумДУ вирішив надати підтримку у створенні Центру підтримки сім’ї, а через рік ми, побачивши потребу у наших послугах, змогли розширити діяльність Центру за рахунок гранту ЄС», - розповідає Андріана Миколаївна.

На питання, чи дійсно тема поєднання навчання і відпустки по догляду за дитиною для студентів є настільки актуальною на сьогодні чи, можливо, її зовсім не слід піднімати, бо є значно важливіші і загальніші потреби,  Андріана Костенко дає однозначну відповідь: «Ми говоримо про баланс між навчанням/роботою і сім’єю, тобто суспільним і  особистим життям. На наше глибоке переконання людина – соціальна істота. З одного боку їй притаманні біологічні інстинкти, які певною мірою можуть бути реалізованими у сімї. А з іншого боку людина живе у суспільстві і тому хоче бути реалізованою. Проблема не втому, що неможливо поєднувати материнство і роботу/навчання, а втому, що мама (частіше) і батько не повинні обирати між сім’єю і роботою/навчання, а  мати змогу їх безболісно поєднувати». Втім, проект стосується не лише матерів-студенток. Увага акцентується на материнстві, оскільки саме матерів вважають найбільш вразливими. Інформацію про роботу центру можна знайти на сайті: leleka.sumdu.edu.ua. Крім того, у будь-який момент зацікавлені особи мають можливість скористатися консультативними послугами – психолога, педагога, медика, юриста та інших спеціалістів. Достатньо звернутися в Центр, зателефонувати чи відправити повідомлення на електронну пошту. Усі послуги є безкоштовними. «Університет, дружній до сім’ї» зацікавлений в залученні якомога більше клієнтів, бо команда університету ідея має прижитися не лише в університеті, але на будь-якому підприємстві, де працюють люди. «Було б гарно, щоб і громадські місця були зручними для дитини, сім’ї. Батьки потребують пеленальних столиків у вбиральнях кафе, кінотеатрах, банках – необхідність може виникнути в будь-який момент. Хочеться справді зручних пандусів і ліфтів, які б дозволили заїхати колясками. Потрібен відпрацьований механізм повернення батьків на ринок праці з відпустки по догляду за дитиною. Наша ініціатива – перший крок до великої і складної реформи. 2014 р. – оголошений у ЄС роком балансу професійного і сімейного життя. Тому це питання є надзвичайно актуальним. Затребуваність ідеї "Баланс між роботою та життям" у Європі - це питання, яке вже не обговорюється. Я ще раз у цьому переконалась під час тренінгів у Польщі. Нам включили в програму лідерства сесію "Баланс між роботою та життя", бо це вже необхідна життєва навичка, якій на сьогодні у бізнес-компаніях спеціально запрошені тренери вчать менеджерів. Ми також протягом року відвідуємо українські ВНЗ і проводимо тренінги для керівників, викладачів, стосовно створення відповідних умов в університеті» - підсумовує експерт з гендерних питань СумГУ.

Світ сьогодні обирає гнучкість. Тому батьки, які хочуть мати можливість продовжувати навчання можуть обрати для себе один із варіантів. Це дистанційна форма навчання, вільний графік, тощо. Головне, щоб керівництво ВНЗ розуміло таку потребу, шукало можливості вирішити питанні, і при цьому студенти мали право отримати якісну освіту. Не достатньо надати вільний графік, потрібно наповнити електронні ресурси навчально-методичною літературою, щоб студенти змогли через інтернет нею користуватися, потрібно надати можливість он-лайн чи e-mail-консультацій… Це складна і серйозна робота, яка врешті-решт матиме гарний результат.

А що кажуть мами?
Наші співрозмовниці – молоді матусі Юлія КОЗИР і Анна КНИШ не з чужих слів знають, наскільки це складно: бути мамою-студенткою. «Звичайно, просто студентка і мама-студентка - різні речі, і поєднувати ці ролі було непросто. Особливо тоді, коли дитина хворіла, і треба було весь час знаходитися поряд, возити до лікарів  т.д. Втім, мені дуже допомагали батьки, за що їм велике спасибі. Ставлення викладачів було рівним. Якщо виникала надзвичайна необхідність і я відпрошувалася, - могли відпустити з пари, але я не зловживала. Викладачі не з нашої кафедри, а з "чужих", наскільки я розумію, взагалі не знали про мій статус. Зараз я дуже задоволена, що закінчила університет разом з однолітками, після -  відразу приступила до роботи.  До "дитячих" кімнат в університетах, роботи з психологами ставлюся дуже позитивно. Хоч сама їх не відвідувала – такої потреби у нашій сім’ї не виникло. Але слід погодитися, що в усіх є можливість отримати допомогу від батьків, і не можна допускати, щоб наслідком страху перед поєднанням навчання і материнства став, наприклад, аборт! Я вважаю, що студенткам треба допомагати, наскільки це можливо», - говорить Анна.

Юля з цього приводу має трохи іншу точку зору, хоча користь від подібних проектів, говорить, все таки значна. Вона народила донечку, коли закінчувала бакалаврат: «Через місяць після народження доньки захистила бакалаврську дипломну роботу, через рік -  магістерську, зараз працюю над дисертаційним дослідженням. Певне напруження, звісно, було і залишається (доньці уже три роки), але й посміхаємося ми в нашій родині разів у двадцять частіше, ніж раніше. Інший бік: дитина вимагає уваги -  доводиться часто робити перерви. Спочатку така «гойдалка» дратує, а потім помічаєш, що завдяки періодичному відволіканню поліпшується якість запам'ятовування, вчишся швидко перемикати увагу й концентруватися, швидко засинати й за коротший час висипатися, не відкладати на потім, не розтягувати роботу на невизначений час. Але це треба помітити й оцінити, інакше «вигориш» і зненавидиш або навчання, або дитину, або весь світ. Думається, малятко — найкращий і найдоцільніший час для навчання, а передусім - для дослідження своїх фізичних і психічних можливостей. Можливо, і не варто так клопотатися навколо молодих мам, і переконувати їх зусібіч, що їм важко, що мати дітей і навчатися — це проблема, яку нелегко вирішити, що вони самі не впораються і весь світ має їм допомагати. Усе-таки, вони вже не діти».

Незважаючи на те, що в нашому суспільстві досі різні погляди на цю проблему, беззаперечним залишається факт, що сучасний ритм і спосіб життя вимагає від родин, де є маленька дитина, бути мобільними, вчитись поєднувати батьківські обов’язки з навчанням, роботою в офісі чи фрілансом. А для цього потрібні комфортні умови.