25 квітня о 19.00 у Театрі ім. Щепкіна з презентацію нового альбома "Джеральдіна" виступить Арсен Мірзоян

Арсен Мірзоян - один з тих виконавців, яких складно переплутати з кимось. Його характерні тембр і манера виконання проникають в серце і викликають всю палітру емоцій.

Це та людина, яка дійсно вміє дивувати своїх шанувальників.

Хоча у Арсена Мірзояна немає професійної музичної освіти, це аж ніяк не завадило йому стати самобутнім виконавцем. У далекому 1998 році його діяльність як співака почалася в звичайній "дворовій" рок-групі. Потім послідували різноманітні творчі пошуки, які привели Арсена на шоу "Голос країни", де він зайняв 4-е місце серед учасників.

Харизма і природна чарівність Арсена Мірзояна дозволяють йому реалізовувати і свій гумористичний потенціал. Він кілька років брав участь в КВК, був резидентом програми "Камеді Клаб Україна" і т. Д.

На сьогоднішній день вийшло вже 4 альбоми талановитого виконавця. Для презентації останньої збірки Арсен Мірзоян і відправляється в тур по всій Україні.

r: Відомість прийшла до вас після шоу «Голос». До цього Ви вже писали пісні. А коли Ви почали займатися творчістю?
А. М.: Творчістю я почав займатися ще в школі, писав сценарії для шкільної команди КВК. Грати на гітарі я вже міг, але це була не творчість, я співав чужі пісні. Серед них творчість Олександра Розенбаума, Володимира Семеновича Висоцького, звісно не обійшлося і без КІНО. Я почав писати
гумористичні пісні в жанрі Stand up comedy, ще не підозрюючи, що такий
жанр існував. Це приблизно 95-й рік, мій випускний клас.

r: Хто у музиці є для Вас кумиром або орієнтиром?
А. М.: У музиці для мене не існує ні кумирів, ні орієнтирів. Я слухаю багато
різної музики. Єдине, до чого я прискіпливо ставлюся, це тексти пісень, і не тільки в моїй творчості. Сьогодення демонструє нам високу інфляцію поезії. І особисто мене ображає примітивність текстів багатьох виконавців, це неприпустиме ставлення до суспільства. Цензура має працювати, я проти свободи слова, якщо це руйнує свідомість людей.

r: Як у вас народжуються пісні? Що спонукає до написання? Що заявляється спочатку: музика, слова, все разом?
А. М.: Буває по різному, це не контрольований процес. Мене надихають історії, і не тільки з мого власного життя. Я можу примірити на себе будь яку ситуацію, якщо вона мені близька.

r: Як Ви ставитесь до критики? Чия думка щодо Вашої творчості для Вас є важливою. Чия критика спонукає Вас до переробки композицій?
А. М.: До критики ставлюсь нормально, і продукт, який я створюю не піддавався ще жодного разу неадекватній критиці.

r: Чи були смішні випадки створення композицій?
А. М.: До ювілейного туру я написав пісню “ІА”. Саунд продюсеру Віталію Телезіну дуже сподобалась музика, і він попросив переписати текст пісні. Однієї ночі я натрапив на лист Чарлі Чапліна, і написав пісню “Джеральдіна”. І поклав її на музику пісні “ІА”. Таким чином повторив "подвиг" сера Пола Маккартні (його пісня “Scrambled eggs”, яку ми всі знаємо, як “Yesterday”.)



r: Ваша родина – це дві творчі особистості (дітей поки не рахуємо)… Чи складно Вам у побуті?
А. М.: В побуті складно всім, тому саме у нас побуту не існує, ми його уникаємо. Треба робити все із задоволенням – мені подобається готувати, з посудом працює посудомийна машина, оскільки дім великий – три поверхи, а графіки щільні, розбиратися, чия черга прибирати, в будинку ніхто не буде... Тому питання стоїть простіше – чия черга платити прибиральниці. Пральна машина теж не складний пристрій (Посміхається) єдине, за чим треба слідкувати: памперси, каши, вода і корм для М’яти (кицька)

r: Ви – харизматичний відомий мужчина. Шанувальниці не надто докучають своєю увагою? Антоніна ревнує чи Ви не даєте приводів?
А. М.: Моє існування,  вже  привід для ревнощів. Всі жінки відьми і увласнювачі J Тоня не любить показувати на людях, що це «моє», але хоче, щоб «моє» на людях поводило себе, як «її». Нейтральна поведінка неприпустима і дорівнює «побутовій зраді». (щойно для Вас вигадав термін) (Сміється)

r: Кажуть, Ви любите готувати? Чи є фірмові рецепти? Що виходить найкраще?
А.М.: Європейська кухня – кухня залишків, тому мої рецепти більш історія створення блюд. Тоді точно не зробиш помилку. Ну і треба трохи розумітися в хімії, що сіль це хлорид натрію, сода – карбонат кальцію і т.д.  Температури, тривалість денатурації білка. Але головне все ж історія. Завжди сміюсь, коли бачу «Харчо» з рису, тим паче з картоплею. Жартома питаю, де в горах Грузії росте рис і хто привіз картоплю (Посміхається)

r: А ще знаємо, що Ви любите малювати? У дитинстві відвідували худ школу? Що любите малювати: пейзажі, портрети, натюрморти?
А. М.: Так, я малюю, але рідко. Пейзажі то було в дитинстві – мені подобалась природа, тепер мені подобаються люди, але не часто, і я інколи малюю портрети.

r: Як Ви відпочиваєте? Чи є у Вас хобі, яке відволікає від роботи?
А. М.: Я не напрягаюсь (посміхається). Звісно я жартую, активний відпочинок і подорожі, головне відволікати мозок.

r: Сьогодні мало хто залишається осторонь ситуації, яка склалася в Україні. Чи вплинула на Вас і Вашу творчість війна на Сході?
А. М.: Будь-яка історія має відбитки в творах усіх авторів, і я не виняток. Не думав, що зможу про це писати і вважав це не природним, але згадав блокадний Ахматової – епоха накладає відбиток. Якщо в твоїй творчісті немає епохи, то і не смій називати себе поетом. Хоча в нашому сьогоденні, поезії в піснях вже нема. Це жахливо, але доводитися миритися зі скоморохами (Посміхається)

r: Зараз стало дуже популярним зніматися у кіно і займатися озвучуванням мультфільмів. Багато хто з музикантів пише саундтреки до українських стрічок. Чи є у Вас такі плани або бажання?
А. М.: Буде попит - буде бажання. Зараз дуже багато популістів і емітації успішних і поки піпл хаває, доти буде «корм». З розвитком кіно в Україні акторів побільшає, але яких і де їх брати? Школи нема. Ростити своїх, довго і дорого, тому і полізуть медійні морди в повні метри, хоч так продаватимуть ширвжиток  для загалу. Не хотів би я потрапити під ці борони.

r: Чи є у Вас завітна мрія, яку хочеться втілити? Ціль, до якої рухаєтеся?
А. М.: Я не буду озвучувати мрію, бо на мене обуряться половина артистів країни, провини в тім їхньої нема, головний ворог - це попит на них. Але це показник і дуже жорстокий. І не одному мені соромно за те, що я живу в такій країні. Але є і чим пишатися на музичному ринку. Україна добре набрала обертів  в світовому значенні. Весь савок не вигрібти ще довго – скоморохи ще познущаються з нас. “Пошлость”, в літературному сенсі, не в соціальному, завжди буде заважати пробиватися бурштину крізь пісок. Але на пляжі помічають не бурштин, а бікіні і цицьки. А пресу все більше цікавіть втрата цноти в усіх розмежуваннях. В наступному своєму відео я обов'язково покажу цицьки, але і вони не факт, що проканають, бо я люблю справжні, а тєлєк любіть сілікон. Так що «Ласковый май, Коля Басков, Дискотека Авария» для вас браття, та сестри – це доречі й досі, на Ваших екранах.  А Ліну Костенко нам будуть співати білоруси. Доречі, дякую їм за це!  Це важлива частина виховання, без неї безглузьді реформи. Без освіти марно будувати країну...

r:  Що б Ви побажали сум,янам, які є прихильниками Вашої творчості і прийдуть на Ваш концерт?
А. М.: Щоб наступний президент був сум’янином і Ви трохи шиканули, хоч на один його термін (Сміється)
Грошей, гарних новин і миру!

Квитки на концерт можна придбати тут