4 січня у Агенції промоції «Суми» відбувся неповторний та яскравий концерт талановитого Сумського виконавця Володимира Рот -  Сєрова, присвячений  творчості  Володимира Семеновича Висоцького. В ході  вечора, який майстерно провів сам співак прозвучало багато незабутніх, неперевершених, актуальних композицій з репертуару всіма любимого і видатного поета,  композитора, актора і геніального виконавця,  які є в багатьох випадках пророчими, оскільки повністю відповідають темам і проблемам сьогодення. Кожна з пісень була виконана у драйвовій,  самобутній  і емоційній манері та неповторним тембром,  притаманним Висоцькому. Зокрема, пісня «Ожеледиця» занурила присутніх у неповторну  атмосферу  зими,  а  лірична композиція «Я запитав у неї», мовби перенесла кожного в часи  створення  фільму «Вертикаль», доповнила це враження і пісня «Вона була у Парижі», присвячена Висоцьким акторці Ларисі Лужиній, яка виконала одну з головних ролей у цій картині. Доповненням любовної тематики стали задушевно і ніжно виконані балади «Я поля закоханим постелю» та «Банька по-білому», а також ексцентрична пісня «Дівчина із Нагасакі». Крім того, на вечорі прозвучали композиції, присвячені військовій тематиці «Артилеристам – штрафникам», яку виконавець супроводжував ексклюзивною інформацією щодо кількості загиблих під час переправи через Дніпро штрафників. Так, із 7 штрафних батальйонів в живих залишився тільки один.  Крім  того, невідомою широкому загалу інформацією  є й те, що багато з цікавих фактів, які лягли в основу пісень Висоцького йому розповів двоюрідний брат його батька – дядько Сергій, який повернувся з війни. Доповнили виступ співака  і іронічні пісні: «Єй, шофер» і «Там у сусідів». Цікавою і дивовижною для присутніх стала розповідь виконавця про те, яку доленосну роль відіграла у житті легендарного Висоцького пісня про Сергія Фоміна, яку він виконав режисеру Юрію Любимову, який запитавши його про те, хто є її автором і отримавши відповідь, що ним є сам Висоцький, люб’язно запросив його стати актором Таганки. Крім того, з неймовірним теплом і душевністю співак доніс глядачам композицію, присвячену пам’яті  Василя Шукшина, передумовою до якої стала історія трагічної загибелі цього талановитого актора і режисера під час зйомок фільму «Вони билися за Батьківщину». Загалом всі виконані на вечорі пісні – це  життєві, серйозні історії,  наповнені  дивовижною  енергетикою, магічні, мужні, потужні і сильні, які мають філософський сенс та  дають  можливість кожному  замислитися над життям і закликають до рішучих дій.  Як зазначив виконавець,  його репертуар щороку поповнюється новими композиціями з репертуару Висоцького.  Цікавинкою вечора стала вікторина  під назвою «Ідеальний кандидат», в ході якої аудиторії були представлені  біографічні довідки  видатних політиків, які у свій час приймали участь у виборах і стали першими особами держав: Теодора Рузвельта, Уїнстона Черчилля і Адольфа Гітлера. При цьому перед їх зачитуванням співак не повідомив присутнім кому і який опис належить. Приголомшливим і дивним є те, що найбільш позитивним виявився портрет Адольфа Гітлера.  Поділився виконавець і уривками з книги спогадів  друзів Володимира Висоцького про його особисте та творче життя, які відкрили кожному невідомі сторінки цієї видатної особистості. Крім того, співак талановито і експресивно продекламував вірші Володимира Висоцького, а також  філософську поезію про життя і строки,  присвячені  пам’яті Василя Шукшина. Доповнив атмосферу творчого  вечора  і портрет Володимира Висоцького, розміщений безпосередньо на сцені. Приємною несподіванкою для одного з товаришів виконавця стало його привітання з днем народження і подаровані ексклюзивна касета пісень Висоцького та книга з історії скіфів.  Загалом  концерт подарував масу приємних емоції і вражень та зібрав повну залу глядачів. Нагадаємо, що творчий вечір, присвячений творчості Володимира Висоцького вже відбувся у Тростянці, наступний планується організувати у Сумському державному університеті.

Нам вдалося поспілкуватися з Володимиром Рот -  Сєровим, виконавцем пісень з репертуару Володимира Висоцького  та  взяти у нього інтерв’ю.  

r.: Чи вперше у Вас відбувається концерт, присвячений дню народження  Володимира Семеновича  Висоцького?
В.Р.-С.: Та ні, такі концерти  проходять протягом 10 останніх років, перший з них відбувся у Театрі юного глядача.



r.: Як виникла ідея проведення  даного концерту?
В.Р.-С.: Ініціатором був я особисто. Я народився у Феодосії, виріс у Охтирці.   І ось одного разу, коли  розлучився з дівчиною, 31 грудня святкував Новий рік у компанії,  де  були  два сумчанина, які  розповіли про те, що Володимир Семенович біля 16 раз виступав  з концертами у Шостці і стільки ж у Сумах.  Так,  у 1978 році  Висоцький  разом з Ванею Бортником приїхали у Суми до двоюрідної сестри останнього і коли піднялись до її квартири ніхто з присутніх не міг повірити зустрічі з ним, оскільки він був одягнений у простий джемпер. А потім Висоцький виступив з концертом у клубі Сумського рафінадного заводу, оскільки філармонія на той час  була на ремонті  і Віктор Ігнатович  Кулемскій,  директор Сумського ТЮЗу, якому на сьогоднішній день вже за 70 років, особисто розмовляв з ним. Саме після цього у мене виникла ідея започаткувати у Сумах  традицію творчих вечорів, присвячених творчості Володимира Семеновича Висоцького.   

r.: Чим Вам цікава творчість Володимира Семеновича Висоцького?
В.Р.-С.: Я вважаю, що Висоцький – це зразок чоловіка,  якого кожна жінка хотіла би бачити поряд з собою. Він сильний, мужній, чесний, порядний, сміливий. Ці якості можна  перераховувати  до нескінченності.  Його тексти, вірші, магнітофонні  записи пісень - мініатюри  з життя, які він писав не про себе, а про простих людей різних професій. При цьому, слухаючи їх, всі думали, що це саме він був на Сибірських копальнях і об’їздив весь світ, оскільки  Висоцький  міг так передати зміст кожної пісні, що ніхто навіть подумати не міг, що вони не про нього. Такими були і його вірші, які він писав, мовби проживаючи їх зміст, оскільки  відчувати   переживання людей, як власні, для нього було головним. Крім того, дуже важким було і його  дитинство, оскільки він практично виріс на вулиці, яка виховала його людиною, яка терпіти не могла підлості, зради, була чесною і сміливою  та сформувала, як особистість. Він народився 25 січня 1938 року,  а це повоєнне покоління, яке бачило скільки людей повернулось із Сталінських таборів і тюрем, в які попало  під час репресій  за колосок пшениці, зірваний на полі. Саме цим мені цікава творчість Володимира Висоцького.



r.: Якими емоціями Ви хотіли б поділитися через пісні Володимира Висоцького?
В.Р.- С.: Поділитися насамперед тим, що Висоцький ніколи не здавався, не терпів  хамства, підлості і зради,  тобто мав своєрідний чіткий моральний кодекс людини, який деякі називають радянським, але якщо відкрити Біблію, то в ній про це все йдеться, тобто він дотримувався у своєму житті християнських  принципів.

r.: Яка пісня Володимира Висоцького Вам найбільше подобається та розкриває  Вас, як виконавця?
В.Р.- С.: Декілька тих, які мені подобаються. Це - «Банька по - білому» і   «Балада про закоханих», оскільки вони мають глибинний зміст.

r.: Як  у Вас відбулося знайомство з творчістю  Володимира Висоцького?
В.Р.-С.: У дитинстві я почув декілька пісень з його репертуару і заплакав. Як не дивно одна з них про Карний Кодекс, в деяких рядках якої йшлося про дітей, яких мені було дуже шкода.

r.: З якого періоду Ви виконуєте пісні Володимира Висоцького, як вони з’явилися у Вашому репертуарі?
В.Р.-С.:  Я довго не міг наважитись, оскільки остерігався, що у мене не вийде донести зміст його пісень і відтворити в них світосприйняття Висоцького, оскільки  він був людиною, яку любили всі: від інтелігенції до простого робітника, тобто  дорогою для кожного. Хочу привести приклад. Приїхавши після  похорон Висоцького  Марина Владі сказала, що людей на них було більше, ніж на похоронах принца Монако, на яких зібралося більше, ніж пів Європи. Отже, співати його пісні для мене було великою відповідальністю, тому що він міг заспівати лише «Баньку по-білому» і назавжди увійти у світовий репертуар.



r.: Як обиралися  пісні для виконання на цьому концерті?
В.Р.-С.:  Я обираю ті пісні з репертуару Висоцького, які відчуваю душею і які можу передати.  Наприклад, на жодному з концертів  я  не виконую «Охоту на вовків»,  я боюся зіпсувати і не передати її сутність, оскільки відчуваю її дещо по – іншому, ніж автор.

r.: Чи є у  Вашому репертуарі  власні пісні?
В.Р.-С.: Безумовно є мої власні пісні і вірші, які я виконую під час концертів.

r.: На  які теми Вам найбільше подобається виконувати пісні?
В.Р.-С.: Про простих людях,  про їх судьби, про труднощі особистого життя.

r.: Чи вперше у Вас відбувається концерт  у Агенції промоції « Суми»?
В.Р.-С.: Ні, мої концерти у агенції промоції «Суми» відбуваються не вперше. На мій погляд, існує два найкращих зала у місті Суми. Це приміщення  Сумської муніципальної галереї, де я сьогодні буду виступати з концертом  і зал  Сумського державного університету, де я також виступав і де мене дуже добре приймали.

r.: Де найчастіше у Вас відбуваються концерти?
В.Р.-С.: Найчастіше саме у Агенції промоції «Суми» і у приміщенні Сумського державного університету.

r.: Чи в наш час популярні пісні Володимира Висоцького, і для якої аудиторії вони є найбільш актуальними?
В.Р.-С.: Пісні Висоцького дуже популярні у наші часи . А найбільш актуальні  для зрілої,  дорослої аудиторії, оскільки  молодь переважно думає про своє особисте життя і роботу.

r.: Чи є у Вас музичні альбоми, де можливо знайти Ваші пісні?
В.Р.– С.: Ні, музичних альбомів у мене немає, оскільки пісні з репертуару Висоцького я виконую  безпосередньо на своїх концертах, а мої особисті пісні є у записі в Інтернеті.

r.: Чим Ви займаєтесь, окрім творчості?
В.Р.– С.: Я серйозно займаюсь книгами і ходжу у бібліотеку, де збираю дисертаційні матеріали.

r.: Хто надавав Вам допомогу у проведені концерту?
В.Р.-С.: До концерту я готувався самостійно.



r.: Скільки часу йшла підготовка  до концерту?
В.Р.-С.: До кожного з своїх концертів я готуюсь серйозно ще за місяць до їх проведення, а сьогодні вночі взагалі не спав, оскільки виконую обіцянку дану людям, які дуже чекають, щоб почути безсмертні пісні з репертуару Володимира Семеновича Висоцького, тому на перешкоді цьому не стало навіть те, що я сьогодні забив палець на руці. Крім того, наприкінці місяця відбудеться ще один мій концерт.

r.: Що Вас надихає на творчість?
В.Р.-С.: Безумовно  кохання.

r.: Чи виникали  складності  під час  підготовки  до концерту?
В.Р.-С.: Ні, оскільки насамперед все залежало тільки від мене.

r.: Який музичний жанр є Вашим улюбленим, хто є Вашими улюбленими виконавцями?
В.Р.-С.: Я обожнюю оперний спів, оскільки ріс в такій родині, де дуже любили  світових виконавців  на кшталт  Енріко   Карузо,  Маріо Ланца , на творчості яких я фактично виріс та був на концерті  Хосе Каррераса. Крім того, я дуже люблю «The Beatles » та особисто знайомий з Борисом  Гребенщиковим, Юрою Шевчуком, Костей Никольским, пісні яких мені також подобаються.

r.: Як Ви вважаєте, якщо б Володимир Семенович Висоцький жив в наш час,  то б щоб він виконував та про щоб писав  пісні?
В.Р.-С.: Вважаю, що про теж саме:  про важке життя, співчуття до людей, тобто тематиці і манері виконання своїх пісень він би не зрадив, але вона була б ще більш жорсткою.

r.:  Які плани на майбутнє?
В.Р.-С.: Займатися творчістю.

Підготувала: Анастасія Літвіненко