1 липня у Книгарні «Є»  відбулася презентація книги відомої критикеси Тетяни Трофименко під назвою «Окололітературне». Модератором цього заходу став Владислав Івченко.    

Владислав Івченко розпочав розмову із запитання, як авторка почувається, опинившись з іншого боку барикад – не серед критиків, а серед письменників.  На думку Тетяни Трофименко, письменницею в прямому розумінні вона не стала, оскільки «Окололітературне» – це не художній текст. Однак як критик авторка усвідомлювала, що в українському літературознавстві зараз немає ні академічного, ні будь-якого іншого актуального комплексного дослідження, присвяченого  сучукрліту. Останній вийшов понад 10 років тому. Презентована книжка описує літературний процес за період від 2007 до 2017 року, оскільки на сьогоднішній день є реальна потреба розповісти про це широким масам, а не тільки студентам філфаків.

Слід зазначити, що сама книга оформлена у доступному для сприйняття пересічною людиною вигляді. У ній, зокрема, є класифікація літературних стилів, періодів розвитку української літератури, а також своєрідна «класифікація» сучасних письменників за поколіннєвим чи творчим принципом. Таким чином читач має можливість познайомитись  із «золотим хлопчиком (дівчинкою) сучукрліту», «живим класиком» чи «трудівником пера».

Тетяна Трофименко розповідає читачеві про такі сучасні поняття, як спойлер, мем, ґонзо-критика та інші. При цьому її  книга добре приправлена гарною іронією та доповнена влучними  ілюстраціями. Більш того, авторка зазначила, що сама не боїться критики на адресу «Окололітературне» і навіть бажає почути її від колег. 

Окрім презентації книги, присутні на зустрічі мали можливість познайомитися із топ-рейтингом  найкращих сучасних письменників від Тетяни Трофименко. Серед них: Гаська Шиян і Ірена Карпа, а також Макс Кідрук  та  Владислав Івченко. Зробила вона і невеличкий променад книжковими новинками та дещо поспойлерила тематику книжок деяких із цих авторів.   Крім того відвідувачі заходу почули антирейтинг письменників сучукрліту: у книжці багато згадується про переможців антипремії «Золота Булька» конкурсу «ЛітАкцент року», є їхній перелік, до якого входять, зокрема, Люко Дашвар, Юрій Андрухович, Наталка Сняданко чи Любко Дереш.  До того ж одним із аспектів, який підпадає під  критику Тетяни Трофименко, є те, що деякі сучасні письменники використовують факти своєї біографії як засіб власної розкрутки. Зокрема авторка виділила Андрія Любку і  Світлану Талан. Цікавим було також дізнатися від критикиці, як себе називає Тетяна Трофименко, про сучасні літературні премії «Коронація слова» і «Смолоскип» та про їхній вплив на майбутнє письменників, що стають лауреатами.  Зі слів критикеси, «Смолоскип» є більш прогресивною, а «Коронація слова» більш совковою і помпезною літературною премією.

А ще пані Тетяна досить відкрита до спілкування, з гарним гумором та влучною іронією людина, і в притаманній їй манері люб’язно відповіла на  запитання присутніх на заході. По його закінченню кожний бажаючий мав можливість придбати «Окололітературне» з автографом авторки. Загалом зустріч пройшла у цікавій формі діалогу гості з присутніми на заході поціновувачами її творчості та непересічної особистості.
Довідка: Тетяна Трофименко – критикиня, кандидатка філологічних наук, дослідниця давньої української літератури, літератури 1920-х років та сучукрліту.

Тетяна Трофименко,  критик, автор книги «Окололітературне»:
«Окололітературне  – це збірка рецензій на книжки різних авторів за період 2007-2017 років. Наприкінці представлені більш аналітичні матеріали, огляд найважливіших проблем, типи жіночих образів і письменників у сучасній українській літературі та інше. Головною метою є те, щоб широке коло людей дізналося більше про сучукрліт.

А ще, навіть якщо просто подивитися на обкладинку, тлумачення назви книги може бути дуже різне:  «коло», «літера» і «турне», своєрідна мандрівка колом літератури. Хоча на початку це дійсно було суржикове слово «около», а не «коло», бо приблизно від 2007 року в соціальних мережах з’являвся так званий бойовий суржик, який був покликаний заперечити попередню патріархально-радянську традицію. На створення книги мене надихнула потреба у виданні, присвяченому сучасній українській літературі, – не академічному, але й не суто оглядовому. Рецензій і оглядів з’являється дуже багато, але комплексно  пересічній людині ніде дізнатися про сучасну українську літературу.

У процесі створення книжки мені запам’яталася робота над ілюстраціями разом із художницею Оксаною Васьків. Вона дуже творчо до цього підійшла, і тому кожен може знайти у книзі щось своє. Її можна не тільки читати, але й дивитися картинки, якими вона оформлена, або познайомитись з сучасними літературними термінами. Тираж цієї книжки становить півтори тисячі примірників, відредагувала її харківський редактор Світлана Скляр, вийшла у світ вона у видавництві «Віват», м. Харків. До речі, дана збірка є його проектом і саме воно запропонувало її зробити. Це моя перша за рахунком книжка. До цього були публікації на сайтах і в журналах. Книжку можна придбати в Книгарнях «Є» та «Віват», а також безпосередньо в мене – з автографом від критикиці. Питання щодо розповсюдження цієї книжки по бібліотеках ми з видавництвом ще не вирішували, оскільки вона вийшла у світ щойно наприкінці травня, але не виключаю такої можливості. А ще я дуже чекаю, коли вже вийде розгромна рецензія на неї, і якщо вона не з’явиться, я сама її під псевдонімом напишу. Презентації моєї книги вже відбулися в Харкові і Києві, а після сьогоднішньої  зустрічі в Сумах зустрінемося в Полтаві. Далі планів поки що  немає, але хочеться презентувати її і в інших містах. Щодо улюбленого автора, то його в ґонзо критикиці не може бути – критикую однаково всіх. Проте в сучасній українській літературі є цікаві автори: хороший письменник Макс Кідрук, а також ваш земляк Владислав Івченко, Ірена Карпа і Гаська Шиян. Я сподіваюсь, що моя книга буде цікава  найширшій аудиторії. Це і молодь, яка в школі не дізналася нічого про сучасну українську літературу, це і студенти,  це і середній вік, який хоче щось почитати, але, можливо, не знає що».