13 лютого у Сумській обласній науковій бібліотеці відбулося відкриття виставки талановитого фотохудожника Володимира Семерні під незвичайною назвою «Реінкарнація».  В експозиції  загалом представлено біля 50 кольорових і чорно-білих робіт у підвісних фотопідрамниках, присвячених різним темам. Серед них можна виділити три основні: професії, пейзажі, а також психологічний жанровий портрет. Так, роботи «Мальфайр» і «Бард» закарбували видатних особистостей Сумщини: скульптора Леонтія Костура, барда Ігоря Добровольского. Крім того, в експозиції можна побачити портрети артистів, музикантів,  спортсменів, яких фотоапарат митця спіймав під час зайняття улюбленою справою. Серед цієї серії слід особливо відмітити роботу, присвячену Іграм незламних – воїнам АТО, які, незважаючи на те, що отримали поранення, продемонстрували неймовірну силу духу на параолімпійських іграх у Сіднеї, які відбулися у минулому році. На виставці також представлені неймовірної краси пейзажі: казково засніжені дерева у роботах «Ялинки» і «Паморозь»; сонце, яке піднімається і яке сідає за обрій на фото «Ранкова зоря» і «Вечірня зоря», а також яскраву «Веселку» розмірами з півнеба. В експозиції можна побачити психологічні жанрові серії «Я поряд» і «Плітки».  Є на виставці і містичні та пронизані іронією роботи «Дієта», «У кролячій норі» і «Підозра». Крім того, у центрі експозиції  розміщено великих розмірів портрет. Зі слів Володимира Семерні, він присвятив його шкільному товаришу, якого вже немає в живих, науковцю Анатолію Панаріну, який експериментально довів промисел Божий на Землі. Ця робота уособлює єдність мистецтва і науки.  Загалом  кожна фотографія - це певна історія, споглядаючи на неї, поринаєш у ту атмосферу,  в якій перебував автор  при її створені. Всі роботи цікаві, індивідуальні, життєві, емоційні, відверті та яскраві. Під час презентації на моніторі демонструвалися слайд-кліпи фотографій, які були створені ним  30 років тому назад, деякі з них отримали Гран-прі на престижних виставках. Вернісаж триватиме до 5 березня. Вхід вільний.

Нам  вдалося поспілкуватися з фотохудожником Володимиром Семернею та взяти у нього інтерв’ю.  

r.:  Чому присвячена ця виставка?
В.С.: Представити цю  виставку мене запросив Ігор Ройченко, а оскільки мені, ще не виповнилося  66 років, то її можна вважати ювілейною. 

r.: З чого розпочалася Ваша творчість, як з’являлися перші роботи?
В.С.: Моя творчість розпочалася із слайд-кліпів, які  були зроблені ще у минулому столітті, і які я оцифрував. Вони будуть демонструватися на моніторі під час презентації цієї виставки. Саме за них я отримав свої нагороди і відзнаки і  саме вони створили моє  ім’я у світі фотографії.

r.: Як Ви обираєте ракурси при створені своїх фото робіт,  на що, перш за все, звертаєте увагу?
В.С.: Я не обираю ракурс і не працюю за шаблоном. Сюжет завжди первинний в будь-якому творі, а потім вже, як це має виглядати. Увагу доводиться звертати на все, тому робота над кожною фотографією важка і скрупульозна.

r.:  Чому назва виставки «Реінкарнація»?
В.С.: Реінкарнація – це перевтілення, тобто те, що було колись  у минулому тисячолітті, виникає знову, але в зовсім іншому вигляді.

r.:  Що вас надихає на творчість?
В.С.: Творчість – це істотна, органічна потреба, тому якщо я не займаюсь улюбленою справою, то навіть погано себе почуваю.



r.:  Чим відрізняється бачення теми фотохудожника від бачення цієї ж теми просто художника?
В.С.: У моїх фотороботах моє бачення теми мало чим відрізняється від сприйняття її художником, тому вони мене краще розуміють, ніж фотографи. Крім того, я використовую правило фотографії саме так, як використовують художники.

r.:  В якому стилі представлені дані роботи?
В.С.: У декількох стилях. Раніше я надавав  перевагу колажу. Проте на цій виставці його практично немає. На ній представлені репортажні фотороботи, пейзажі, а також мій улюблений жанровий портрет, оскільки немає нічого цікавішого від космосу живої людини. Крім того, в експозицію я включив    один спортивний знімок.

r.: За який проміжок часу створені ці роботи?
В.С.: Всі роботи створені протягом останніх років, і лише одна старенька світлина.  Вона  зроблена із частин інтер’єру Троїцького собору. У ті роки я створював її, як художню, а зараз вона уже історична. 

r.: Яка з представлених фотографій є Вашою улюбленою та запам’яталася при її створені?
В.С.: Диптих «День Європи» запам’ятався мені при створенні. Раніше наші співвітчизники, щоб потрапити до Європи лізли під кулі і ось настав час, коли вони можуть без перешкод їздити за кордон. Якщо уважно подивитися на дану фотороботу, відразу стає зрозумілим, як сильно відрізняються наші думки від реальності. Саме це я хотів передати у ній. Отже, у даній роботі є певне смислове навантаження. Про те, яка фотографія є моєю улюбленою, важко сказати, оскільки кожну світлину я люблю з самого початку роботи над нею.

r.:  На що робився акцент при створенні фотовиставки?
В.С.: Щоб це була справжня фотовиставка, тобто одна величезна світлина, яка зроблена із багатьох шматочків, а не шпалери, які висять на стінці.

r.: Хто є Вашими улюбленими художниками?
В.С.: Мій найулюбленіший Франсіско - Хосе де Гойя. Це художник, який кожного разу, коли брав у руки пензля ризикував своїм життям.

r.: Для якої аудиторії ця виставка буде цікава в першу чергу?
В.С.: Ця виставка розрахована на широку аудиторію. Мої світлини подобаються і молодому поколінню, і старим людям. На них з цікавістю дивляться і діти, і навіть малеча.   

Підготувала: Анастасія Літвіненко