У цьому році   наукова еліта з повагою згадає Йосипа ШКЛОВСЬКОГО, одного  із всесвітньо відомих провідних астрофізиків. Йому б виповнилося 100 років. Перші його вагомі праці були присвячені радіовипромінюванню Сонця.  А  після запусків перших штучних супутників Землі він  очолив спостереження за ними. Вивчав питання рентгенівської, а пізніше - гамма-астрономії. Ним виконана низку робіт у галузі космології. Окрім того, він першим серед радянських вчених почав на сучасному етапі пошук позаземних цивілізацій.

Глухівське коріння
Йосип Шкловський народився  у 1916 р. в  Глухові. Працював десятником на будівництві залізниці Магнітогорськ-Караганда-Балхаш та Байкало-Амурської залізниці. У 1933 р. вступив на физіко-математичний факультет Далекосхідного університету у Владивостоці, а у 1935 р. перевівся на фізичний факультет МДУ та закінчив його із відзнакою. Вступив до аспірантури Державного астрономічного інституту ім. Штернберга (ДАІШ). Після його закінчення був зарахований до нього старшим лаборантом.

Йосип завжди  замахувався на найважчі теми. Він займався   традиційної астрономією і навіть космічною технікою. На початку 1960-х рр. він зазначав, що "високопотужні лазери могли б стати новим видом зброї колосальної руйнівної здатності", попереджав, що США щорічно витрачають мільйони доларів і втягують сотні корпорацій в дослідження такого роду. Він висловлював сподівання, що подібна технологія буде використовуватися лише в мирних цілях, хоча утримувався від коментарів з будь-яких аналогічних дій в СРСР.

Саме Шкловський вперше задумав застосувати глибокий науковий аналіз до теми пошуку позаземного розуму, яку раніше далеко не всі вчені взагалі вважали серйозною. На дозвіл загадки життя в космосі він вирішив кинути всі знання сучасної фізики, біології та астрономії. І йому довелося в тій чи іншій мірі освоювати всі ці дисципліни.

На честь Йосипа  Шкловського названо астероїд і кратер на супутнику Марса -  Фобосі

У жовтні 1961 р. академік Мстислав КЕЛДИШ якось звернувся до вчених: "У майбутньому році виповниться п'ять років з дня запуску першого радянського супутника. Цю дату треба відзначити належним чином ..." Тут встав Шкловський і оголосив, що зможе дописати вже розпочату ним книгу про можливість існування життя у Всесвіті. Здати рукопис треба було до липня 1962 р. Насправді він ніякої книги ще не починав, але розраховував, що ніхто з його колег у такі стислі терміни нічого написати не встигне. Незважаючи на всілякі перипетії, книга "Всесвіт, життя, розум", що стала головною працею Шкловського, з'явилася в строк. Вона витримала шість перевидань і кожен раз поповнювалася останніми даними науки. Книга переводилася на багато іноземних мов, але особливо Шкловський пишався, що її видали шрифтом Брайля для сліпих.

Всесвітній бум "літаючих тарілок" Йосип Шкловський не приймав як доказ існування інопланетян. "Швидше за все, ми самотні у Всесвіті, або, принаймні, у місцевій системі галактик" - до такого висновку вчений прийшов до кінця свого життя.

Людина з позицією
Йосип Шкловський був прямою людиною. Єврей, який досяг великого наукового визнання в Радянському Союзі,  ненавидів будь-які прояви поширеного антисемітизму в питаннях вступу до університету, академічної кар'єри. Він обурювався теоретиками марксизму, які заявляли, що відповідно до діалектичного матеріалізму інші планети повинні бути заселені. Він заявляв, що ці люди не розуміють навіть власний марксизм і що вчені повинні підходити до природи неупереджено ідеологічно і не заангажовано.

Політичні погляди цього людяного чоловіка змушували його іноді критикувати і США, і Радянський Союз. Треба було мати достатню мужність, щоб відкрито висловлювати свої думки в ті часи. Він був обраний почесним членом американського астрономічного товариства, отримав Золоту Медаль Брюса Тихоокеанського Астрономічного товариства, був іноземним членом Національної Академії Наук.

Радянські партійні органи робили все можливе, щоб учений зі світовим ім'ям, до думки якого прислухалися в усьому світі, замовк. У першу чергу його позбавили поїздок за кордон на конференції  Міжнародного астрономічного союзу у США і ФРН. Пізніше, у 1966 р.,  йому дали можливість поїхати на Конгрес з  астрофізики  у Нью-Йорк,  та через два роки він знову став "невиїзним". У  1973  р. його не випустили на симпозіум  в Австралію.

Йосип Шкловський сміливо захищав дисидента Кронида ЛЮБАРСЬКОГО, в той час як сорок членів АН СРСР підписали лист, в якому  засуджували свого коллегу. Підтримував наш земляк і Андрія САХАРОВА. У 1976  р. партійні органи знову відмовили вченому в можливості зробити наукову доповідь у французькому Греноблі, лише в 1979 р., у самий останній момент йому видали  візу в Канаду, на симпозіум в Монреалі. Саме там ізраїльський вчений Юваль НЕЕМАН запропонував Шкловському  емігрувати в Ізраїль, але той відмовився.